Приводом, за даними «СОВА», став репост листопада 2022 року з посиланням на YouTube-канал «Нової газети Європа». Видання, створене журналістами «Нової газети» за межами Росії, визнали небажаним у червні 2023 року, тобто приблизно через дев'ять місяців після публікації посилання. Центр спирався на картку справи та на повідомлення Telegram-каналу «Слово защите». Саме цей розрив у часі й став центральним у спорі про те, чи можна вважати репост участю в діяльності організації, якій згодом присвоїли статус небажаної.
Як працює стаття 20.33
Стаття 20.33 КУпАП встановлює відповідальність за участь у діяльності небажаної організації. Такий статус присвоює Генеральна прокуратура, і з моменту визнання організація потрапляє в окремий правовий режим. Обмеження стосуються не лише членства й роботи в структурі, а й поширення її матеріалів, тому межа між звичайним пересиланням посилання й участю в діяльності виявляється розмитою. Для звичайного користувача соцмереж це означає, що дія, вчинена до визнання, може обернутися адміністративною справою через місяці.
Паралельно з цим у Михнова-Вайтенка діє власна історія з реєстром іноземних агентів. Статус іноагента передбачає обов'язкове зазначення його в публікаціях, і саме тому в лютому 2025 року виникла справа про те, що він не повідомив про себе як про іноагента. Сам реєстр, за хронікою «СОВА», священник поповнив у липні 2024 року, того ж місяця, коли справу про його затримання було закрито за давністю.
Хроніка за «СОВА»
За підрахунками центру, переслідування священника розвивалося послідовно. У лютому 2024 року його затримали перед панахидою за Олексієм Навальним. У липні 2024 року справу закрили за давністю, а сам він опинився в реєстрі іноземних агентів. У лютому 2025 року порушили справу про неподання відомостей про статус іноагента. У квітні 2025 року призначили штраф 30 тисяч рублів за антивоєнне відео. У травні 2025 року обласний суд скасував штраф за репост матеріалу видання «Бумага». У червні 2026 року прокуратура склала протокол у справі, яка у вересні завершилася штрафом у 5 тисяч рублів.
Таким чином, від затримання в лютому 2024 року до вироку у вересні 2026 року минуло два з половиною роки, протягом яких архієпископ фігурував одразу в кількох адміністративних провадженнях. Частина з них закінчилася закриттям або скасуванням рішень, частина, як у нинішній справі, завершилася стягненням.
Що відомо про рішення
Рішення ухвалено в першій інстанції.
Це формулювання з матеріалу «СОВА» визначає нинішній статус справи. Чи набрало рішення законної сили і чи буде воно оскаржене, на момент публікації відомостей не було. Якщо захист подасть скаргу, її розгляне вищий суд, і саме тоді стане зрозуміло, чи збереже рішення попередню правову оцінку репосту посилання. Прецедент у травні 2025 року, коли обласний суд скасував штраф за репост «Бумаги», показує, що подібні рішення переглядаються.
1
