Сам священник розповів про візит буденно, одним рядком у своєму Telegram-каналі «Тюрма, війна і віра»:
«Відвідав я прокуратуру Центрального району СПБ».
Як уточнив «Комерсант», архієпископ повернувся до міста і прийшов до прокуратури сам. Яку саме організацію мали на увазі і що стало приводом, ні прокуратура, ні інформаційний центр «СОВА», який фіксує подібні справи, тоді не повідомили. Протокол за цією статтею фіксує сам факт участі, а конкретне формулювання обвинувачення стає предметом уваги лише тоді, коли справа потрапляє до суду.
Що означає «небажана» організація
Статус небажаної організація отримує за рішенням Генеральної прокуратури, якщо її діяльність, за оцінкою відомства, створює загрозу основам конституційного ладу або безпеці держави. Закон 2015 року поширив цей механізм на іноземні та міжнародні структури, а згодом і на фактичну роботу російських громадян у таких організаціях. Саме тому адміністративна відповідальність за статтею 20.33 стосується не лише керівників, а й рядових учасників, які взяли в діяльності групи звичайну, на перший погляд, участь.
Оцінки такого роду рішень у російському суспільстві розходяться. Правозахисні структури, зокрема «СОВА», стежать за тим, як застосовується закон, і фіксують, що справи за ним порушуються і проти людей, пов'язаних з релігійними та громадськими проектами. Самі ж власті виходять з того, що статус небажаної організації не залежить від віросповідання чи переконань учасника і визначається виключно характером діяльності структури.
Стаття, де сума оманлива
Стаття 20.33 передбачає штраф для рядових учасників, і за розміром покарання справа виглядає дрібною. Однак кримінальна відповідальність настає при повторному порушенні протягом року. Тому для людини, яка вже отримувала адміністративні покарання, кожне нове провадження за тією ж статтею означає ризик переходу в кримінальну площину.
Для архієпископа цей ризик не був абстрактним. Михнов-Вайтенко вже мав статус іноагента, який зобов'язує маркувати матеріали і регулярно звітувати перед Мін'юстом, і кілька адміністративних проваджень. Статус іноагента сам по собі не забороняє роботу, але робить будь-який публічний вислів і будь-який новий епізод об'єктом підвищеної уваги контролюючих органів.
Куди піде справа
Протокол передано до Смольнинського районного суду Петербурга. Саме суд вирішує, чи є в діях людини склад адміністративного правопорушення, і призначає покарання. Поки справа перебувала на стадії протоколу, публічно були відомі лише факт візиту до прокуратури і стаття. Назва організації та обставини, які лягли в основу обвинувачення, у матеріалах, опублікованих у червні, не наводилися.
1
