Щоб зрозуміти, чому справу закрили, потрібно розібратися, у чому саме звинувачували священника. Йшлося про запис петербурзького видання «Бумага», яке Мін'юст визнав іноземним агентом. Ломоносовський районний суд у березні призначив Михнову-Вайтенку штраф 15 тисяч рублів за те, що він зробив репост цього запису. За логікою відомства, поширивши матеріал без позначки, він «сприяв діяльності» видання.
Закон про іноагентів вимагає, щоб той, хто розповсюджує матеріали визнаного іноагентом автора або видання, супроводжував їх відміткою про статус. Порушення цієї вимоги розглядаються як адміністративні правопорушення за Кодексом про адміністративні правопорушення. Для користувачів соцмереж це означає просту річ: репост чужої публікації не є нейтральним, якщо джерело внесено до реєстру, і обов'язок зазначити статус лежить на тому, хто ділиться записом.
Мін'юст вимагав від священника двох речей: видалити репост і зазначити статус іноагента. Захист показав, що ні цієї вимоги, ні повідомлення про складання протоколу Михнов-Вайтенко так і не отримав. Цього виявилося достатньо, щоб обласний суд закрив справу номер 7-620/2025. Рішення скасувало штраф і поставило крапку в провадженні, яке було розпочато і розглянуто в першій інстанції.
Про рішення першим повідомив Telegram-канал «Тюрьма, война и вера». Інформаційно-аналітичний центр «СОВА», який з 2000-х років веде моніторинг ксенофобії, переслідувань за релігійними та політичними мотивами і практики правозастосування, підбив підсумок коротко:
Штраф скасовано, справу закрито
Апостольська православна церква не входить до Російської православної церкви, і її духовенство існує поза найбільшими церковними структурами. Для таких громад питання церковної самостійності, тобто автокефалії, залишаються предметом суперечок, але у справі Михнова-Вайтенка йшлося не про канон, а про процесуальний бік адміністративного переслідування: про те, чи отримала людина вимоги та повідомлення.
Часткова перемога
Перемога виявилася частковою. Тими ж тижнями в Невському районі Петербурга розглядалася інша справа, про відео 2022 року. Там суд призначив священнику штраф 30 тисяч рублів. Скасування одного рішення не зачепило друге, і формально обидві справи існують окремо одна від одної, кожна зі своєю доказовою базою і своєю датою розгляду.
Крім того, у лютому 2025 року на священника завели ще одне провадження. Його предмет інший: йдеться про те, що він сам не повідомив про себе як про іноагента. Обов'язок заявляти про свій статус передбачений законом про іноагентів, тому нове провадження стосується не окремої публікації, а правового становища самої людини. Епізод із репостом у цьому сенсі став лише одним із кількох адміністративних сюжетів, які складалися навколо одного імені протягом кількох місяців.
Що відомо на цей момент
На момент публікації у відкритих джерелах зберігаються три адміністративні сюжети: закрита за скаргою справа про репост, штраф за відео 2022 року, призначений у Невському районі, і провадження про неподання відомостей про статус іноагента, розпочате в лютому. Перше завершено скасуванням рішення, друге винесено в першій інстанції і може бути оскаржене, третє перебуває на стадії розгляду.
Судова статистика у справах про іноагентів останніми роками зросла, і кожне окреме рішення, скасоване вище, стає помітним на тлі загального потоку. Скасування штрафу за репост з процесуальних підстав показало, що навіть у справах, де фабула здається простою, вирішують деталі: чи отримав адресат вимогу і чи було повідомлення про протокол. Саме на цих деталях захист побудував скаргу, і саме вони призвели до закриття справи.
1
