Самі ікони скромні. Друк на щільному папері наклеєний на картон і вставлений у дерев'яні рами розміром приблизно метр на півметра. Спочатку їх виставили на головній сцені Майдану, потім перенесли до наметової каплиці, яку організували в таборі протесту.
У ніч на 19 лютого, під час атаки «Беркута», намет-церква згоріла, але активісти встигли винести ікони. Пожежа знищила тимчасовий храм, а разом із ним і звичний для вірян уклад життя на площі, де з кінця листопада 2013 року тривали протестні акції проти влади Віктора Януковича.
Перші зміни
Зміни на іконах першою помітила парафіянка Олеся Кушилюк. Її слова наводить газета «Сьогодні», а прес-служба АПЦ передрукувала їх на своєму сайті:
«Тепер до нас в наметовий храм йдуть сотні віруючих», — розповіла вона.
Сенс сказаного в тому, що до імпровізованої церкви після того, що сталося, тепер приходять сотні вірян. Прес-служба повідомила, що ікони «замироточили» напередодні Великодня, і це повідомлення спирається на розповіді очевидців. Чудом його називають самі парафіяни. Мироточення в православній традиції вважається явищем, яке Церква розглядає з великою обережністю, і остаточне судження про такі випадки належить церковній владі, а не свідкам.
На фотографіях поруч з іконами стоять священики київської громади АПЦ Олександр Титов і Сергій Вутянов, а також священик Київського патріархату Павло Добрянський. Такий склад сам по собі показував, що історія ікони виходила за межі однієї громади і стосувалася кількох церков, які працювали на Майдані.
Що було далі
Архієпископ Євстратій запропонував після закінчення протестів перенести ікони до каплиці на вулиці Інститутській, де загинула Небесна сотня. Це місце стало головним меморіалом загиблих, і перенесення до його стін було символічним жестом, який підтримувала частина духовенства.
Духовна рада Майдану, до складу якої входив архієпископ Стефан (Негребецький), у січні та лютому 2014 року намагалася вести переговори з владою та з мером Києва Віталієм Кличком. Ще на початку грудня 2013 року Стефан на площі зупиняв натовп біля будівлі Київради. Переговори зірвалися після загибелі Нігояна і Жизневського, і духовенство залишилося на площі вже без колишньої ролі посередника.
Сам Сергій Вутянов згодом став єпископом Бориспільським. У 2021 році він представляв АПЦ у Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій і виступав на підсумках Тижня міжконфесійної гармонії. Його громадські турботи того часу стосувалися вже не лише Майдану, а й ширшої роботи з міжконфесійного діалогу.
Церковне життя АПЦ змінювалося швидко. 18 жовтня 2013 року собор у Києві обрав митрополитом Київським Олега (Ведмеденка), який змінив Віктора (Веряскіна). У квітні 2015 року Синод Київської митрополії АПЦ прийняв Стефана в сущому сані і призначив його архієпископом Київським і Богуславським. У листопаді 2015 року Олег Ведмеденко і Володимир Мочарник оголосили про утворення УНАПЦ, а 23 грудня 2015 року в Києві відбувся об'єднавчий собор, на якому Стефан став митрополитом Київським і всієї України АПЦ в Україні. У 2019 році собор перейменував церкву в УАПЦ.
У листопаді 2021 року Олег Ведмеденко загинув, а 19 лютого 2022 року єпископи АПЦ з України, Росії та США підписали спільне звернення.
1
