Артем'єв перебрався до Англії вимушено: наприкінці 2008 року проти його партнера по «Євросеті» Євгена Чичваркіна почалося кримінальне переслідування. У грудні того року Артем'єв вилетів із Праги до Лондона на зустріч із Чичваркіним і відтоді довго не повертався на батьківщину. У Британії він оселився в Хаслмірі (Суррей), купивши будинок, який колись збудував для себе поет Альфред Теннісон.
Ритейлом, на відміну від Чичваркіна, Артем'єв не зайнявся: він інвестує в проєкти, пов'язані з біологією, медициною та продовженням життя.
З чого все почалося
За розповіддю Артем'єва, у січні 2003 року «Альфа Груп» запропонувала викупити у партнерів «Євросеть» за $40 млн, з яких його частка становила двадцять. Тоді йому було 28 років, і він вирішив, що повинен зробити щось і для суспільства. Першою, як він сам її називає, наївною думкою було змінювати закони: він пішов до Державної думи, але на виборах не переміг, набравши 22% у своєму окрузі.
«І тоді я зрозумів, що прекрасна Росія майбутнього — не в законах, вона — в ментальності людей, яка повинна змінитися».
Оскільки такий процес, за його оцінкою, зайняв би 60–70 років, Артем'єв вирішив, що треба зуміти дожити до цієї «великої Росії», а отже — придумати ліки від старості. Ідеї переміститися в комп'ютер або клонувати себе він залишив, дійшовши висновку, що природний шлях — розібратися в процесах старіння і зупинити їх.
Що зроблено
Артем'єв інвестував у три стартапи, пов'язані зі здоров'ям, і багато років підтримує лабораторію Євгена Нудлера в New York University, де, за його словами, було зроблено кілька важливих біологічних відкриттів. Гроші він дає без умов — на відміну від грантової системи з довгим узгодженням, через яке ідея може застаріти. Серед його інвестицій: Retrotope (зміцнені поліненасичені жирні кислоти проти оксидативного стресу), Viome (аналіз мікробіоти кишечника та рекомендації щодо харчування) і MDSeq (методи секвенування ДНК Maximum Depth Sequencing, застосовні для перевірки ефективності лікування раку).
Де лежить ключ до зупинки старіння
Косметичні засоби, за його твердженням, не працюють, а ті, хто заявляє про еліксир молодості, зазвичай не з науки. Скептиків, які вважають омолодження неможливим, Артем'єв пояснює обмеженістю їхньої свідомості. Між цими полюсами, за його словами, лежить «порожній простір», який вимагає зусиль усього людства — «певний цивілізаційний план».
Проривом він назвав би комп'ютерну модель клітини або бактерії in silico, яку могла б обчислювати розподілена мережа, — це дозволило б надійно тестувати біологічні теорії. Другим завданням він бачить розуміння того, як на рівні програми керуються процеси в клітинах і ДНК, щоб з'ясувати, старіння — програма чи природний знос. На його думку, це радше програма, але він припускає, що може помилятися. Третім підґрунтям він вважає щось на кшталт «Вікіпедії» з біології старіння: на PubMed вже понад 14 млн статей, і пов'язати їх поодинці неможливо.
«Я всім кажу, що ми або останнє покоління, яке помре від старості, або перше, яке омолодиться».
Підстав вважати, що засоби від старості будуть дорогими, він не бачить: в органічній хімії немає нічого такого, що не можна було б виробляти недорого. Питання, на його думку, радше політичне — наскільки засіб виявиться доступним, адже воно, по суті, знищить пенсійні програми всіх держав світу.
Як зберегти себе
Головним Артем'єв називає лад із самим собою, відмову від ілюзій і розуміння, що більшість цінностей нав'язані. Він радить знати свої слабкості та страхи, бути стриманим, а ментальне здоров'я пов'язує зокрема з психотерапією. Алкоголь він називає сильним депресантом, який не потрібен у 45 років. Сам він визнає, що повністю впоратися не виходить: «я сиджу на шоколаді», рідко п'є каву та чай, не бігає, але з минулої весни ходить по 10 000 кроків щодня.
З часом його розуміння довголіття змінилося. Ідею вивантажити мозок на хмарні сервери він більше не вважає божевільною: судячи з темпів розвитку обчислювальних потужностей і нейроінтерфейсів, це рано чи пізно стане можливим. Тоді до інформації зі свідомості можна було б додати інстинкт самозбереження, а органи чуття підключати навіть від інших людей — і поняття особистості, замкненої в тілі, розмилося б. Якщо особистість стане «ніби багатотілесною», старіння тіла № 1 вже не матиме великого значення, міркує він.
1
