Серед учасників були голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович і голова Всеукраїнської ради релігійних об'єднань Алла Баранова з бахаїстської спільноти. Муфтій Саїд Ісмагілов представляв мусульманську організацію «Умма». Релігієзнавці Людмила Филипович та Ігор Козловський працювали від Української асоціації релігієзнавців. Головний рабин прогресивного юдаїзму Олександр Духовний, представниця бахаїстської спільноти Тетяна Кисельова, Михайло Марченко від РУНВіри та митрополит Київський і всієї України Апостольської православної церкви в Україні Стефан (Негребецький) теж були серед запрошених.
Подвійний сенс дати
Ідея нового дня в календарі мала двох адресатів. Перший: підкреслити, що церкви в незалежній Україні отримали можливість вільно розвиватися. Другий: вшанувати вірян, які постраждали за свої переконання при тоталітарних режимах і на початку XXI століття. В'ятрович, за повідомленням Укрінформу, нагадав про конкретну трагедію: «Жертвами ставали фактично всі віросповідання». Саме тому, як зазначала публікація, день мав згадувати не одну конфесію, а всі.
«Жертвами ставали фактично всі віросповідання»
Конкретну дату учасники круглого столу називати не стали. Пропозиція В'ятровича полягала в тому, щоб визначити її після суспільної дискусії. Для Українського інституту національної пам'яті такий формат був звичним: установа займається історією тоталітарного періоду, архівами репресій і пам'яттю про жертв радянської влади, тому тема віри та гонінь на вірян входила до його сфери уваги природним чином.
Митрополит за одним столом
Стефан (Негребецький) народився 1942 року. 2013 року він був серед учасників Духовної ради Майдану, а в квітні 2015 року Синод Київської митрополії Апостольської православної церкви прийняв його в сущому сані з кафедрою архієпископа Київського і Богуславського. У грудні 2015 року на об'єднавчому соборі в Києві він став митрополитом Київським і всієї України Апостольської православної церкви в Україні. Шлях до цього рішення розпочався ще в листопаді 2015 року: 22 листопада Володимир Мочарник і Олег (Ведмеденко) оголосили про утворення Української неавтокефальної православної церкви. Синод АПЦ у Москві 29 листопада відпустив їх, визнав УНАПЦ сестрою і перевів Українську митрополію на автокефальне самоврядування, а скликання собору доручив Стефану.
В опублікованому матеріалі слів Стефана на круглому столі не наводиться. Його присутність зазначена в списку учасників, поряд з іменами представників інших конфесій та інституцій.
Міжконфесійний майданчик
Всеукраїнська рада релігійних об'єднань, або ВРРО, об'єднувала спільноти різних віросповідань і була одним із майданчиків, через які Апостольська православна церква в Україні вела міжконфесійну роботу. Від АПЦ у раді представляв протоієрей Сергій (Вутянов), настоятель Київської спільноти та іконописець. Пізніше, 10 лютого 2021 року, він виступав від АПЦ і ВРРО на підсумках Тижня міжконфесійної гармонії, де Україна отримала третю премію Йорданії.
Навесні 2019 року, коли обговорювався День свободи совісті, церковне життя в країні вже було перебудоване навколо нових структур. Через два місяці після круглого столу, 21–23 червня 2019 року, в Києві пройшов собор, на якому церква отримала нову назву, Українська автокефальна православна церква. На ньому була приєднана юрисдикція архієпископа Лоренцо з Італії та ухвалена декларація з 12 пунктів.
1
