Об'єднання православних громад апостольської традиції відоме в Петербурзі як спільнота парафій, які не входять до структури Російської православної церкви. Благодійність тут давно вважається частиною звичайного служіння, тому, коли 2022 року до міста почали приїжджати люди з зони бойових дій, громада відкрила центр майже без підготовки. Михнов-Вайтенко відповідає в ньому за управління справами і координує медичну та юридичну допомогу.
Гроші, клініки та ядро з десяти осіб
За словами віце-губернатора Бориса Піотровського, до кінця серпня за разовою виплатою звернулися близько семи тисяч осіб. Ця виплата належить біженцям і вимушеним переселенцям, і для багатьох із них процедура оформлення виявилася складнішою, ніж очікувалося. Волонтери центру допомогли приблизно п'яти тисячам осіб.
Помічників у місті кілька тисяч, але реальну роботу тягнуть близько десяти осіб, які працюють цілодобово. Бюджет становить близько півтора мільйона рублів на місяць, і більша частина цих грошей іде на медицину. Для гуманітарної допомоги це незвична структура витрат: продукти й житло коштують дешевше, ніж лікування людей, які зазнали серйозних травм.
Клініки надають знижки від тридцяти до ста відсотків, приватна швидка допомога Coris і лабораторії «ДНКОМ» також беруть участь у програмі, а ліки закуповують в аптечних мережах. Частину пацієнтів, переважно після ампутацій, вдалося відправити на лікування до Швейцарії та Німеччини. Протезування й реабілітація після поранень потребують тривалого догляду й дороговартісних операцій, тому без таких домовленостей частина людей просто залишилася б без потрібної допомоги.
Хто отримує допомогу і на якій підставі
Допомагають усім, хто покаже міграційну картку. Цей бланк видається іноземцям під час перетину кордону і підтверджує законність їхнього в'їзду до країни, тому саме він став головним документом для звернення до центру. Перевірка поглядів людей у центрі не ведеться: священник каже, що з'ясовувати політичні переконання тих, хто прийшов, «не до цього».
Такий підхід відрізняє центр від частини інших міських ініціатив, де питання про позицію щодо війни ставали умовою отримання підтримки. Сам Михнов-Вайтенко пропонував створити разом із Правозахисною радою, консультативним органом при міській владі, міжвідомчі робочі групи, які допомогли б координувати дії державних структур і громадських організацій. Цю пропозицію так і не було реалізовано.
Робота центру тримається переважно на приватних домовленостях, особистих зв'язках і пожертвах, а не на стабільному бюджетному механізмі. Для координатора це означає постійний пошук ресурсів на кожен новий місяць, і саме це навантаження лягло на невелике ядро волонтерів.
Священник, якого знають і в церкві, і в політиці
РБК нагадав біографію співрозмовника. Григорій Михнов-Вайтенко народився 1967 року, навчався у ВДІКу, тобто у Всеросійському державному інституті кінематографії, і працював на телебаченні. З 2008 року він служив священником у Старій Руссі, а 2015 року перейшов до Апостольської православної церкви.
2021 року він балотувався до Держдуми від «Яблука», ліберальної партії, яка в російській політиці традиційно виступає з критикою рішень влади у сферах прав людини і місцевого самоврядування. Кандидатура священника в списку партії стала одним із помітних епізодів передвиборчої кампанії в Петербурзі, а його робота в центрі допомоги біженцям продовжилася в тому ж місті й 2022 року.
1
