У публікації «Альпіна нон-фікшн» Андрія Десницького представлено як російського біблеїста, співробітника Інституту сходознавства РАН, доктора філологічних наук, професора РАН, перекладача й письменника. Основна сфера його зацікавлень — переклади Біблії сучасними мовами та популяризація біблеїстики. Там же вказано його книжку «Біблія: що було "насправді"?».
Два підходи до Біблії
За словами Десницького, для одних Біблія — зібрання священних текстів, що слугують першоджерелом віри, тоді як інші вважають її найважливішою історичною та культурною пам'яткою людської цивілізації. Він порушив питання про те, чи можливо примирити ці підходи, як налагодити діалог між скептиками й ревнителями віри та які аргументи використовувати в суперечці.
«Біблія — це історія діалогу Бога й людства»
Позиція дослідника
У матеріалі наведено і його розуміння наукового підходу: ідеальний учений цілком об'єктивний — він враховує все, а не лише зручні та приємні йому факти, бере до уваги всі можливі пояснення, усвідомлює обмеженість і слабкі місця своєї гіпотези.
Книжка, про яку йдеться, присвячена Танаху — Старому Заповіту.
1
