Шлях до єпископату
Олег Ведмеденко народився в Луцьку 18 вересня 1961 року в родині акторки Поліни Ведмеденко та гідрогеолога Валентина Марчука, який завідував лабораторією гідрогеології. Навчався в школі №9 та музичній школі №1, у 1979–1984 роках закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації, після чого працював у луцькому аеропорту. Життя пішло іншою дорогою, коли йому було тридцять років: лікарі діагностували рак. Він дав обітницю присвятити себе служінню, якщо одужає, і виконав її. Про це в некролозі, опублікованому 17 листопада 2021 року, нагадав Національний союз журналістів України, членом якого він був понад десять років і на духовні теми писав у волинські ЗМІ.
1995 року Ведмеденко вступив до Волинської семінарії і навчався заочно. У лютому 1997 року він заснував Біблійну школу духовного вдосконалення при Свято-Троїцькому соборі Луцька і того ж року став дияконом, а 1998-го протодияконом Української православної церкви Київського патріархату. Конфлікт із Київським патріархатом розгорівся 2006 року: у жовтні йому заборонили служіння, а 5 листопада того ж року він був рукоположений у священники Української автокефальної православної церкви. 2012 року Ведмеденко став єпископом, 2013-го очолив Волинську і Галицьку єпархію, а з 2015 по 2019 рік був первоієрархом Української незалежної апостольської православної церкви.
Вечір на проспекті Василя Мойсея
Увечері 14 листопада 2021 року водій Роман Савич, 22 років, із села Жидичин, виїхав на Mazda на тротуар проспекту Василя Мойсея і збив пішохода. Як писала «Волинська газета», водій був п'яним. Він спробував утекти з місця пригоди, але його затримали перехожі та патрульні біля парковки торгово-розважального центру «Промінь». Уже в лікарні, вранці 15 листопада, Ведмеденко помер. Увечері того ж дня в храмі «Христового Воскресіння» відбулася літія, а 16 листопада владику відспівали й поховали у дворі храму. Того ж дня Луцький міський суд відправив Савича під варту на 60 діб без застави, до 12 січня 2022 року.
Савич уже був судимий. 2020 року він напав із газовим балончиком на муніципальних охоронців Луцька і отримав три роки обмеження волі. Волинський апеляційний суд залишив цей вирок у силі 19 жовтня 2021 року, а покарання, за даними газет, не виконувалося. Майже через місяць після загибелі єпископа, 17 грудня 2021 року, у ЗМІ з'явилося відео моменту аварії, а родина домагалася, щоб справу кваліфікували за статтею про ненавмисне вбивство. Слідство завершили 24 грудня, і обвинувачення доповнили відповідною частиною статті.
«Владика був дуже впливовою та потужною фігурою в духовному житті Волині»
Цими словами журналістка Світлана Куля відкрила матеріал «Волинської газети» до четвертої річниці загибелі єпископа. За її словами, владика залишився в пам'яті людей «світлим спогадом і моральним дороговказом».
Суд і парафія
22 лютого 2022 року Луцький міський суд засудив Романа Савича до восьми років і шести місяців позбавлення волі та дев'яти років позбавлення прав. Прокурор Наталія Гаврусь просила дев'ять років. Родина загиблого цікавилася ходом справи через адвоката Романа Хомича. 7 вересня 2022 року Волинський апеляційний суд залишив вирок без змін.
Парафію в Луцьку прийняв син єпископа, священник Василь Ведмеденко. Другий син, Павло, теж служить у храмі «Христового Воскресіння». Обидва продовжують роботу, яку розпочинав батько, а могила владики знаходиться на території храму, де він був настоятелем. У листопаді 2025 року, до четвертої річниці загибелі, матеріал про нього з фотографіями опублікувала «Волинська газета», авторкою тексту стала Світлана Куля.
1
