Чеський портал Infoek опублікував реакцію підприємця Володимира Вєдєнєєва на статтю OCCRP та «Важливих історій», у якій його назвали одним з операторів інфраструктури Telegram і нібито він передавав дані російським спецслужбам. Вєдєнєєв заявив, що стаття шкодить його бізнесу, і наголосив, що вже кілька років не має справ з компаніями в Росії і не буває там. За його словами, його фірма співпрацює з Google, Vodafone, Blizzard, Valve та іншими великими технологічними компаніями.
Вимога видалити ім'я
Вєдєнєєв повідомив, що просив редакцію OCCRP видалити його ім'я зі статті, щоб «необґрунтовані публічні звинувачення не зашкодили діловій репутації його компанії». Він також зазначив, що його компанія надає рішення для технологічних фірм і за весь час роботи не допускала витоків або зловживань даними. Щодо російських компаній, то, за його словами, вони не мають відношення до Telegram, а після початку повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року він намагався продати цей бізнес у ЄС, але не знайшов покупця і передав його знайомим.
Встановлення серверів у Маямі
Підприємець підтвердив, що 2018 року особисто приїздив до Маямі встановлювати сервери для Telegram. За його описом, процес був простим: він замовив сервери, постачальник доставив їх до дата-центру, Вєдєнєєв приїхав, запустив обладнання і передав його Telegram. Він також підтвердив, що його викликали на допит у США. Приводом стала зникнення частини пам'яті під час розпакування серверів: постачальник надав відеозаписи, що підтверджують справне відправлення, а кур'єрська служба — документи про доставку. Внутрішнє розслідування показало, що один із співробітників дата-центру порушив процедуру і залучив сторонніх осіб до розпакування. Вєдєнєєв стверджує, що його приїзд до США підтверджується відмітками в паспорті, а крадіжка пам'яті — поданням позову проти дата-центру.
За словами Вєдєнєєва, до Маямі його викликали лише для підключення серверів і передачі їх Telegram, без встановлення будь-якого програмного забезпечення. Управління серверами, наполягає він, здійснював виключно Telegram, а він сам не має віддаленого доступу до них, тому не міг передавати дані ФСБ чи комусь іншому. Підпис у статті OCCRP, який, ймовірно, вводить в оману, справді його, але стоїть в авторизаційному листі дата-центру, а не в документі про доступ до роботи Telegram.
«Жодного управління роутером, серверами чи чимось іншим не було і не могло бути предметом допиту, бо йдеться про банальну крадіжку під час розпакування. Також я повідомив суду, точніше адвокату, яким чином ми налаштовуємо, запускаємо і далі обслуговуємо сервер на запит Telegram», — написав Вєдєнєєв у Telegram.
Технічна критика та ідентифікатори auth_key_id
Вєдєнєєв докладно зупинився на технічному боці звинувачень, заявивши про некомпетентність OCCRP і можливу фінансову зацікавленість розслідувачів. Він зазначив, що не розбирається в протоколі Telegram, але, за його оцінкою, трафік месенджера становить близько 6 Тбіт/с. Він стверджує, що його компанія не є аплінком для Telegram, а лише бере участь у точці обміну трафіком GNM-IX, як і сотні інших операторів, і що через цю точку проходить не більше 10–15% трафіку Telegram.
За його словами, ідентифікатор auth_key_id міститься всередині пакета, а не в метаданих, і не розкриває ні відправника, ні отримувача повідомлення. Він також зазначив, що в Росії для ідентифікації користувачів використовуються спеціальні служби SRM, які фіксують трафік і за IP визначають кінцевого користувача, тому auth_key_id там не потрібен. Крім того, Вєдєнєєв стверджує, що auth_key_id змінюється кожні 24 години, що робить його марним для відстеження.
«Ще раз повторю свій головний тезис: auth_key_id не розкриває особу користувача. Його перехоплення (навіть якщо хтось цим займався на 10% трафіку) не дозволяє відстежити користувача Telegram», — написав він.
У відповідь на інші запитання Вєдєнєєв послався на сторінку bgp.tools/as/62041, де, за його словами, міститься вся інформація про надані сервери, провайдерів підключення та IP-адреси. Він також різко відреагував на припущення про свою причетність: «Якщо хтось не розуміє, як працює інтернет, це навряд чи моя проблема. Кому ввижається стеження, може, варто звернутися до лікаря?»
Наприкінці Вєдєнєєв згадав пана Аніна, який в інтерв'ю Захаровій заявив, що не вірить Вєдєнєєву, але вірить суду. Підприємець стверджує, що все, що було взято з суду, перекручено: авторизація в дата-центрі перетворилася на авторизацію для маршрутизації, а обслуговування інфраструктури — на можливість доступу до сервера, програмного забезпечення і контролю трафіку. «То вірить він суду, чи вірить собі, чи тим грошам/вигодам, які за це отримав, — залишимо на розсуд читача!» — підсумував Вєдєнєєв.
1
