Приводом став політ 1 серпня 2023 року, останній для ракети Antares серії 230 компанії Northrop Grumman. Antares доставляла вантажі на Міжнародну космічну станцію, а її перший ступінь збирали в Дніпрі. Двигуни при цьому були російськими, і саме цю співпрацю, за словами Усова, згубила війна. Це не авторська колонка Усова, а репортаж Пултарової, побудований на його словах.
Далі розмова зайшла про підприємства «Південне» і «Південмаш», які теж працюють у Дніпрі. До війни вони випускали ракети-носії, зокрема «Зеніт», і робили верхні ступені для європейських Vega і Vega C, легких ракет італійської Avio. За словами Усова, ця кооперація підходить до кінця. Обидва заводи неодноразово потрапляли під обстріли і, як сказав він, працюють переважно на оборонні програми. Avio не підтвердила, що шукає заміну українським постачальникам, але, як писав Space.com, натякнула на європейську заміну.
Американська Firefly, яка шість років тому відкрила в Дніпрі великий дослідницький центр, з країни пішла. Для галузі це відхід одного з нових гравців, які обирали Дніпро як майданчик для досліджень, а не лише як джерело інженерів.
Шкода, якої не видно на знімках
Найважливішим в інтерв'ю Усов назвав не обстріли. До вторгнення на підприємствах Державного космічного агентства України працювали 16 тисяч осіб, майже як у NASA. Говорячи про втрати, він порівнює їх не зі зруйнованими цехами, а з утраченими зв'язками:
«Я бачу більше шкоди від тих колаборацій, яких більше немає, ніж від прямих авіаударів».
Вихід він вбачає в довірі партнерів. «Йдеться про те, щоб вбудувати Україну в їхні ланцюги постачання, довіряти Україні, тому що Україна може зробити», — сказав Усов.
Курс, який пережив розрив
Особиста історія Усова пов'язана із системою зближення «Курс», яку в 1980-х роках створювали в СРСР київські розробники та Київський радіозавод. За даними InVenture, з її допомогою здійснено понад 300 стикувань «Союзів» і «Прогресів» зі станцією «Мир» і з МКС. У 2014 році, після анексії Криму, постачання «Курсу» до Росії припинилися, і команда почала шукати нові продукти на цій спадщині.
Усов очолював Державне космічне агентство у 2020 році. Зараз він співзасновник і CEO Kurs Orbital. Дослідницька частина компанії розташована в Києві, команда працює в Турині, а підтримку надає програма ESA BIC, бізнес-інкубатор Європейського космічного агентства. Сам Усов виїхав з Одеси до Італії.
У 2020 році в країні ухвалили закон про приватні космічні компанії, і нові гравці лише починали з'являтися, коли в лютому 2022 року почалося вторгнення. Інвестори відійшли, офіс компанії опинився в Турині, а дослідження залишилися в Києві. Усов пов'язує майбутнє галузі не з відновленням одного підприємства, а з поверненням до ланцюгів постачання, де українські інженери знову стануть постачальниками, а не просто збереженими кадрами.
28 листопада 2023 року Пултарова повернулася до теми в матеріалі для Via Satellite, в якому знову поговорила з колишнім очільником космічного агентства.
1
