Відправною точкою колонки стала фраза Ілона Маска 2021 року про те, що багато перших поселенців на Марсі, ймовірно, загинуть. Усов розвиває цю думку: корабель і системи життєзабезпечення можуть бути готові раніше, ніж людське тіло. Аргументів кілька. NASA у 2021 році відібрало десять астронавтів із дванадцяти тисяч кандидатів, тобто відбір був надзвичайно жорстким. Гравітація Марса становить близько 38 відсотків земної, і організм, який еволюціонував за повної земної тяжкості, доведеться адаптувати до слабшого поля.
Адаптувати, на думку автора, доведеться генетично. Він наводить природні рішення: у слонів є кілька зайвих копій гена p53, який бере участь у придушенні пухлин, а в тибетців поширений варіант гена EPAS1, що допомагає жити на великій висоті, де мало кисню. Список захисних варіантів, які могли б знадобитися астронавтам, Усов запозичує у генетика Джорджа Черча. У тій же колонці він згадує компанію Colossal Biosciences, яку Бен Ламм і Джордж Черч заснували для роботи з геномом. За даними колонки, вона залучила 250 млн доларів за оцінки в 1 млрд, і Усов наводить цей приклад як свідчення того, що гроші в цій галузі вже є.
Матка поза тілом
Другим великим сюжетом став ектогенез, тобто вирощування ембріона поза маткою. Усов посилається на штучні матки Biobag і EVE, а також на експерименти Інституту Вейцмана в Ізраїлі, де мишачі ембріони розвивалися поза маткою 11–12 днів. Ідея в тому, щоб переносити в далекий космос не дорослих людей, а ембріони, а виношування вести в штучних умовах. Для обґрунтування він спирається на дослідження Метью Едвардса, опубліковане в International Journal of Astrobiology, і називає такий підхід колонізацією ембріонами.
Фінальна думка колонки звучить без застережень:
Ми історична новинка, здатна спрямовувати сам шлях еволюції
Цей пафос добре лягає на біографію автора, але сама колонка не про космічну інфраструктуру. Вона про те, що виживання виду за межами Землі, на думку Усова, вимагає втручання у власну природу.
Що стоїть за автором
Kurs Orbital виросла зі спадщини системи зближення «Курс», яку розробили в СРСР на київських підприємствах. Такі системи стикували «Союзи» і «Прогреси» з орбітальною станцією «Мир» і МКС, і, як повідомляв InVenture, таких стикувань набралося понад 300. Після анексії Криму в 2014 році постачання Kurs до Росії припинилися, і команда почала шукати нові продукти на тій самій технологічній основі. Усов родом з Одеси, закінчив Одеський національний морський університет і очолював ДКАУ в 2020 і 2021 роках, як зазначено в його авторській біографії на Space.com.
Після вторгнення в лютому 2022 року інвестори відійшли від проєкту. Офіс компанії працює в Турині, а розробки залишилися в Києві. У листопаді 2022 року стартап виграв Start Cup Piemonte VdA, отримавши 10 000 євро та приз Jacobacci Silver. У березні 2024 року Kurs Orbital оголосила про seed-раунд у 3,7 млн євро, приблизно 4 млн доларів. Лідом виступив OTB Ventures, серед інвесторів були Credo, Galaxia, In-Q-Tel і Inovo, а команда на той момент налічувала 11 осіб.
1
