Via Satellite — галузеве видання про супутникову індустрію, і його огляд готували для грудневого номера. Пултарова вже писала про українську космонавтику для Space.com, тому тема в редакції не нова. Вона починається з правового вакууму: до 2020 року приватний космічний бізнес в Україні формально не існував. «Тільки 2020 року було нарешті ухвалено законодавство», нагадав Усов, який на той час очолював Державне космічне агентство України (ДКАУ). Коли закон з'явився, команди тільки починали складатися, а через два роки їхні плани зламала війна.
Гроші йдуть раніше ракет
Першою під удар потрапила Promin Aerospace, яку заснували Віталій Ємець і Міша Рудомінський. У лютому 2022 року компанія шукала посівний раунд на 3,5 мільйона доларів, і інвестори поставили угоду на паузу. Посівний раунд — це найраніші гроші, які зазвичай ідуть на прототип і перших співробітників, тому пауза означала для команди не відстрочку, а загрозу існуванню. Lunar Research Services Дмитра Хмари обрала інший шлях: проєкт MySat поступився місцем аеростатам для армії. Компанія перемкнулася на продукт, який можна було показати замовнику вже в найближчі місяці.
Найпоказовіший випадок — Kurs Orbital. Компанія заснована приблизно за рік до вторгнення і спирається на спадщину системи зближення «Курс». Ця система з'явилася в 1980-х роках у СРСР, а київські розробники і Київський радіозавод були її частиною. За даними InVenture, з її допомогою понад 300 разів зістикувалися «Союзи» і «Прогреси» з орбітальною станцією «Мир» і МКС. Постачання «Курсу» до Росії припинилися ще 2014 року, після анексії Криму, і команда почала шукати нові застосування для тієї самої технологічної бази.
Kurs Orbital теж вела переговори про залучення грошей, і вторгнення їх зупинило. Інвестори пішли, але команда не здалася: компанія відкрила офіс у Турині, а розробки залишилися в Києві. Партнерства, які вдалося зберегти, показові. Компанія працює в програмах Європейського космічного агентства (ESA) і Агентства перспективних оборонних дослідницьких проєктів США (DARPA), причому в обох випадках ідеться про технології, а не про благодійність. Ще 2022 року проєкт виграв перше місце на конкурсі Start Cup Piemonte, де отримав 10 000 євро і приз Jacobacci Silver.
Що пропонує Усов
Сам Усов після виходу з агентства 2021 року, за даними Via Satellite, залишився в галузі як підприємець і радник. Його головна пропозиція державі стосується фінансування. Він просить, щоб ДКАУ створило програму підтримки ранніх космічних стартапів за зразком NASA, яке в США давно працює з малими командами через гранти й контракти. Вступ України до ESA він вважає передчасним і ставиться до цієї ідеї скептично. Причина проста: за його логікою, спочатку потрібно підтримати власні команди, а вже потім думати про членство в чужих структурах.
«У світі технологій сьогодні швидкість — фактор номер один», — каже Усов.
Він же наводить ізраїльське прислів'я про те, що якщо життя підкидає лимони, з них треба робити сік. Для українських стартапів у цьому є прямий сенс: Ізраїль теж живе в умовах постійної загрози, але при цьому вибудував щільну екосистему малих технологічних компаній, і Усов ставить на цей досвід. В огляді згадується і Роман Малкевич, який 2020 року виграв NASA Space Apps, міжнародний хакатон NASA, що став для багатьох українських розробників першим кроком у галузі.
Що було далі
Навесні 2024 року Kurs Orbital отримала посівний раунд на 3,7 мільйона євро, що відповідає приблизно 4 мільйонам доларів. Лід-інвестором стала OTB Ventures, у раунді також брали участь Credo, Galaxia, PiemonteNext, In-Q-Tel і Inovo. Команда на той момент налічувала 11 осіб. Політ проєкту ARCap, який спочатку планували на 2024 рік, зрештою перенесли на кінець 2025 року.
1
