Наука

Супутникова лихоманка: чи може Україна повернутися на орбіту

Автор · · 5 хв читання

В онлайн-версії Forbes Ukraine 24 січня 2022 року вийшов огляд «Супутникова лихоманка» про те, чи зможе Україна отримати частку ринку, що швидко зростає. За оцінками видання, що спиралося на SpaceTech Analytics і SES, до 2030 року на орбіті буде не менше п'ятнадцяти тисяч апаратів, а сегмент зросте з 15,5 мільярда доларів у 2020 році до 26 мільярдів.

Космос давно перестав бути справою держав і оборонних заводів. Малі супутники коштують дешевше, будуються швидше, а відправити їх можна попутним рейсом, тобто як додатковий вантаж на ракеті, що летить за основним замовленням. Саме цей механізм відкрив орбіту для університетів і стартапів, і на ньому будується весь прогноз ринку: за розрахунками, на які посилається Forbes, до 2030 року на орбіті буде не менше 15 тисяч апаратів.

Україна в цій картині виглядає несподівано впевнено. Огляд починається зі студентського супутника PolyITAN-1 Київського політехнічного інституту. Його запустили у 2014 році ракетою «Дніпро», побудованою на базі знятої з озброєння міжконтинентальної балістичної ракети Р-36М, за близько сто тисяч доларів плюс двадцять п'ять тисяч за місце у вантажі. Це майже символічна цифра, але для країни, де космічна програма останні роки жила за залишковим принципом, сам факт польоту важливий.

Далі йдуть комерційні проекти. Стартап SpaceBox, заснований у 2016 році Ярославом Заплатніковим, готує першу комерційну місію на 2023 рік. Skyenergy розробила адаптер для місії SpaceX Transporter-1, а Noosphere з квітня 2021 року контролює південноафриканську Dragonfly Aerospace і значиться серед клієнтів EOSDA. Харківський ФЕД у 2020 році поставив систему охолодження для супутника SES, тобто українська техніка вже працює на геостаціонарній орбіті, а не лише в кресленнях.

Заводи, терміни і гроші

Наймасштабніший державний проект пов'язаний з КБ «Південне». За даними Forbes, бюро готує «Січ-2-1» і сім супутників до 2026 року, на що виділено 3,94 мільярда гривень. Огляд згадує і НПК «Курс» з «Елмізом», які пов'язують з ім'ям Вадима Васильєва. Але головне питання, яке ставить Forbes, стосується не технологій, а часу: чи встигне Україна зайняти місце до того, як ринок остаточно розділиться між великими гравцями.

Відповідь редакції обережна, і герой огляду, Дмитро Хмара з Space Cossacks, говорить про те саме: «Космос — це гра вздовж», сказав він виданню. Така формула пояснює і сам жанр матеріалу: без державних замовлень і довгого терпіння приватні команди довго не живуть.

Сервіс замість ракети

Окремим блоком Forbes розповів про Kurs Orbital Володимира Усова. Компанія хоче займатися не запусками, а обслуговуванням уже виведених апаратів: дозаправкою, ремонтом і переміщенням супутників. За планом тренувальна місія відбудеться у 2023 році, комерційна у 2025-му. Видання наводить оцінку попиту приблизно в 3 мільярди доларів на рік і маржу сервісу в 60–80 відсотків, тоді як у самих запусків вона не перевищує 15 відсотків. Продовження роботи супутника на геостаціонарній орбіті, за розрахунками компанії, економить оператору 35–40 мільйонів доларів.

«Через 10 років на орбіті будуть десятки тисяч супутників»

Так оцінює майбутнє ринку Усов, який в огляді виявився одним із багатьох героїв, а не головним. Його шлях у космос починався задовго до цього. У 2011 році він з партнерами заснував Gutenbergz, яка робила інтерактивні книжки та електронні підручники. У 2013–2014 роках з'явився Kwambio з 3D-друком керамікою: проект виграв конкурс IDCEE, а потім потрапив до акселератора TechStars Boston.

Держслужба і відхід

У 2019 році Усов виграв конкурс на посаду голови Державного космічного агентства України, а Кабмін оголосив його переможцем 27 грудня. Призначення оформили в січні 2020 року, а в лютому він приступив до роботи. Його відхід стався 16 листопада 2020 року: кабмін звільнив його за статтею 87 закону про держслужбу, тимчасово виконувати обов'язки став Михайло Лев. Весь цей час навколо Усова точилися суперечки. За версією 368.media, дилер Gutenbergz отримував гроші на поставки підручників через тендери Миколаївської ОДА, а кримінальну справу веде ДБР. Підозр особисто Усову в публікаціях переказувалися лише з посиланнями на видання, вироку у справі немає. Обшуки в самого Усова, як повідомляв ТСН, пройшли в грудні 2019 року, ще до призначення.

Наступний крок Усова вже пов'язаний з космосом у чистому вигляді. На початку березня 2021 року зареєстрували Kurs Orbital, а в січні того ж року віце-прем'єр Олег Уруський призначив головою агентства Володимира Тафтая і анонсував програму на мільярд доларів. Через рік, на початку березня 2022 року, Space.com писав, що Усов, який перебував в Одесі, попереджав про загрозу для підприємства «Південмаш».

1Перегляди

Матьє Бланшар

Автор

Міжнародний кореспондент

Фото: Иллюстрация Maralles, создана с помощью ИИ