Start Cup є регіональним етапом Premio Nazionale per l'Innovazione, PNI, головної італійської премії в галузі інновацій. Конкурс організували три інкубатори: I3P, 2i3T і Enne3. Цього року він відбувся у вісімнадцяте. Журі обирало переможця зі 173 бізнес-заявок, а загалом учасникам роздали понад 65 тисяч євро грошима та послугами.
Друге місце та 7 500 євро отримала туринська компанія Mespac, її CEO Андреа Гулізано. Та сама компанія забрала приз UniCredit Start Lab. Ще одна нагорода у 7 500 євро, приз Cuneo, дісталася проєкту M.O.D.O. від компанії Synchropal.
Система, яку придумали в СРСР
Технологія, на якій будує бізнес Kurs Orbital, сягає радянської системи зближення «Курс». Її розробляли у 1980-х, а ключову роль відігравали київські фахівці та Київський радіозавод. За даними InVenture, за допомогою «Курсу» виконано понад 300 стикувань «Союзів» і «Прогресів» зі станцією «Мир» та з МКС. Система вимірювала дальність і швидкість зближення та забезпечувала автоматичне наведення корабля на станцію.
У 2014 році, після анексії Криму, постачання «Курсу» до Росії припинилися. Спадщина системи стала основою для нових продуктів, які компанія розробляє вже в іншій країні. Володимир Усов у 2020 році очолював Державне космічне агентство України, ДКАУ. За даними InVenture, його робота в агентстві тривала з січня по листопад 2020 року, хоча частина видань вказує період 2020–2021 років. Того ж 2020 року в Україні ухвалили закон про приватні космічні компанії.
Kurs Orbital, як описує її ESA BIC Turin, займається інспекцією та обслуговуванням апаратів на орбіті. Компанія продовжує життя супутникам і прибирає космічне сміття. На момент конкурсу вона вже інкубувалася в I3P і брала участь у програмі ESA BIC Turin, тобто в європейському бізнес-інкубаторі Європейського космічного агентства. Усов говорив про плани без обережних застережень:
«Бажання відкрити новий ринок на орбіті завдяки технології, яку ми розробляємо, це не жарт», сказав її CEO Володимир Усов.
Від Одеси до Турина
Володимир Усов родом з Одеси і закінчив Одеський національний морський університет. Він є членом Міжнародної академії астронавтики і живе в Турині. В інтерв'ю він пов'язує народження компанії з Вадимом Васильєвим, з яким вони разом працювали над ідеєю.
У лютому 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, і частина інвесторів відійшла від проєкту. Офіс компанії знаходиться в Турині, а дослідження та розробки залишаються в Києві. Ще 4 січня 2022 року компанія подала українську патентну заявку на технологію, а в січні 2023 року подала міжнародну заявку за процедурою PCT.
Наступним етапом конкурсу став національний фінал PNICube в Л'Аквілі, де команда збиралася показати ARCap, автономний модуль зближення та стикування. У листопаді 2022 року Усов в інтерв'ю AstroSpace оцінював готовність ARCap у 50–60 відсотків і називав 2024 рік терміном місії.
Що було далі
У січні–березні 2023 року компанія пройшла Saudi Space Commission Pre-Accelerator, програму, яку вела разом із Techstars. У березні 2024 року вона залучила seed-раунд у 3,7 мільйона євро, або 4 мільйони доларів. Лід-інвестором виступив OTB Ventures, партнер фонду Войтек Вальнічек. У раунді брали участь Credo, Galaxia, PiemonteNext, In-Q-Tel і Inovo, а команда на той час налічувала 11 осіб. Термін польоту ARCap за цей час зсунувся з 2024 року на кінець 2025 року.
6 січня 2026 року компанія повідомила про випробування радара для ARCap на дистанції до одного кілометра. Того ж дня їй видали патент у США на технологію, заявку на яку було подано в Україні чотирма роками раніше.
1
