Innovation Cluster, у рамках якого запущено програму, належить Thales Alenia Space. Це спільне підприємство французької Thales та італійської Leonardo, один із найбільших європейських виробників супутників. Завдання Space Business Catalyst — відкривати для великого замовника нові ринки та нових гравців, тобто невеликі компанії, які поки не входять до кола традиційних постачальників космічних програм.
Програма починалася в Тулузі, де у Thales Alenia Space один із головних технічних центрів, а згодом розширилася на Турин. У туринському наборі Kurs Orbital, за власними словами компанії в блозі, опинилася «серед перших стартапів». Учасникам належить працювати над внутрішніми проєктами Thales Alenia Space, а не лише проходити формальну презентацію перед корпоративним журі.
Стосунки з європейським виробником у компанії давні. 2022 року Kurs Orbital увійшла до консорціуму, який Європейське космічне агентство зібрало разом із Thales Alenia Space та Leonardo для першої європейської місії з обслуговування на орбіті. Йдеться про роботи з уже запущеними апаратами: дозаправлення, ремонт, переміщення супутників без повернення їх на Землю. 2023 року сторони оформили стратегічне партнерство, і участь у Space Business Catalyst стала наступним кроком у цій лінії.
Система з Києва
Щоб зрозуміти, чим Kurs Orbital цікава великому замовнику, потрібно повернутися до витоків. Система зближення «Курс» створювалася в СРСР у 1980-х роках, її розробкою займалися київські фахівці, зокрема на Київському радіозаводі. За даними InVenture, понад 300 стикувань «Союзів» і «Прогресів» зі станцією «Мир» та МКС було виконано з її допомогою. Після анексії Криму 2014 року постачання «Курсу» до Росії припинилися, і команда, яка працювала з цією спадщиною, почала шукати нові продукти на її основі.
Очолює компанію Володимир Усов, співзасновник і генеральний директор Kurs Orbital. Він родом з Одеси, закінчив Одеський національний морський університет, входить до Міжнародної академії астронавтики і живе в Турині. 2020 року Усов очолював Державне космічне агентство України, а того ж року в країні ухвалили закон про приватні космічні компанії. Термін його роботи в агентстві в різних джерелах вказано по-різному, тому тут важливо лише те, що 2020 року він був там керівником. Компанію Усов пов'язує з Вадимом Васильєвим, з яким вони разом починали проєкт.
Зміни в житті компанії збіглися з трагедією. У лютому 2022 року Росія вторглася в Україну, частина інвесторів відійшла від проєкту, а офіс з'явився в Турині, тоді як розробки продовжували вести в Києві. Через кілька місяців, у листопаді 2022 року, Kurs Orbital посіла перше місце на Start Cup Piemonte VdA, отримавши 10 000 євро та Jacobacci Silver. Тоді ж в інтерв'ю AstroSpace бюро говорило про демонстраційну місію ARCap, яку планували запустити 2024 року.
Гроші, люди й терміни
У березні 2024 року компанія оголосила seed-раунд приблизно на 3,7 млн євро, або близько 4 млн доларів. Лід-інвестором виступив OTB Ventures, у раунді взяли участь Credo, Galaxia, з фондами CDP VC та Obloo, PiemonteNext, In-Q-Tel та Inovo. Партнер OTB Ventures Войтек Вальнічек увійшов до числа тих, хто підтримав команду. Команда компанії на той момент налічувала 11 осіб. Термін запуску ARCap при цьому зсунувся: замість 2024 року політ тепер очікується наприкінці 2025 року.
Визнання прийшло і від інкубаторів. У грудні 2024 року ESA Business Incubation Centre Turin назвав Kurs Orbital стартапом року. Центр координує Джузеппе Скеллато, президент I3P і професор Туринського політехнічного університету. Тоді ж, наприкінці грудня, компанія отримала пільгову позику на 1,1 млн євро від італійського агентства Invitalia за програмою Smart&Start.
На початку січня 2025 року Wired Italia включив Kurs Orbital до добірки з десяти стартапів, на які варто звернути увагу 2025 року. У тому ж матеріалі компанія анонсувала bridge-раунд, який має підтримати роботу до наступного великого фінансування. Входження до Space Business Catalyst стало однією з останніх подій перед публікацією цього тексту.
1
