Наука

Kurs Orbital: український космічний стартап із Турина залучає 3,7 млн євро

Автор · · 4 хв читання

7 березня 2024 року італійське видання StartupItalia повідомило про закриття раунду на 3,7 мільйона євро на користь Kurs Orbital — космічного стартапу, заснованого у 2022 році колишнім директором Українського космічного агентства Володимиром Усовим. Компанія інкубується в I3P, інкубаторі Туринського політехнічного університету, і бере участь у програмі ESA BIC Turin. У репортажі журналістки К'яри Буратті головний акцент зроблено на тому, як швидко українська команда вбудувалася в місцеву екосистему.

Історія компанії починається не в Турині, а в радянській космічній техніці. У 1980-ті роки в СРСР з'явилася система зближення «Курс», яку розробляли київські фахівці за участю Київського радіозаводу. За даними InVenture, понад 300 стикувань «Союзів» і «Прогресів» з орбітальною станцією «Мир» і з Міжнародною космічною станцією було виконано за її допомогою. Після анексії Криму в 2014 році постачання «Курсу» до Росії припинилися, і команда почала шукати нові продукти на базі цієї спадщини.

Володимир Усов родом з Одеси і закінчив Одеський національний морський університет. У 2020 році він очолював Державне космічне агентство України, того ж року було ухвалено закон про приватні космічні компанії. Усов є членом Міжнародної академії астронавтики і живе в Турині. Компанію, за його словами, він створював разом із Вадимом Васильєвим. Згідно з StartupItalia, стартап засновано у 2022 році. Уже в січні 2022 року було подано українську патентну заявку, а в січні 2023 року компанія подала міжнародну заявку за процедурою PCT, яка дозволяє захистити винахід у багатьох країнах одночасно.

Від Києва до Турина

Лютий 2022 року став переломним. Після початку повномасштабного вторгнення Росії інвестори відійшли від проєкту, а команда перенесла офіс до Турина, зберігши розробку в Києві. Італійська частина бізнесу оформлена як Srl, і саме тут компанія знайшла першу серйозну опору. У листопаді 2022 року Kurs Orbital посіла перше місце на конкурсі Start Cup Piemonte VdA, отримавши 10 000 євро та приз Jacobacci Silver. Тоді ж в інтерв'ю AstroSpace бюро заявляло, що модуль ARCap готовий на 50–60 відсотків, а льотна місія запланована на 2024 рік.

Інкубація в I3P та участь у програмі ESA BIC Turin пов'язали стартап із науковими й промисловими структурами регіону. Координатором ESA BIC Turin і президентом I3P виступає Джузеппе Скеллато, професор Туринського політеху. Туринський університет став одним зі стратегічних партнерів компанії, поряд з італійською компанією Argotec, Thales Alenia Space, Італійським космічним агентством (ASI) та Європейським космічним агентством (ESA). Такий склад партнерів важливий для стартапу, який працює у сфері аерокосмічної техніки і потребує доступу до випробувань і замовників.

Акселератори 2023 року і раунд

У 2023 році компанія пройшла одразу два акселератори. Перший, Saudi Space Commission Pre-Accelerator, проходив у січні–березні 2023 року спільно з американською мережею Techstars і був пов'язаний з Космічною комісією Саудівської Аравії. Другий, Seraphim Space Camp Accelerator, належить до програм британської інвестиційної компанії Seraphim Space, яка підтримує космічні стартапи. Пізніше того ж року компанія брала участь і в програмі Saudi Space Techstars Founder Catalyst, що робить 2023 рік найнасиченішим за партнерами за всю історію Kurs Orbital.

Раунд на 3,7 мільйона євро очолив OTB Ventures, партнер фонду Войтек Вальнічек виступив лід-інвестором. У угоді взяли участь Credo Ventures, Galaxia, яку підтримали CDP VC і Obloo, а також In-Q-Tel і Inovo. In-Q-Tel — неприбутковий інвестор, що фінансує технології для американської розвідувальної спільноти, а Obloo в особі керуючого партнера Нікола Реді відома підтримкою технологічних проєктів П'ємонту. Команда компанії на момент раунду налічувала 11 осіб. Головну мету залучених коштів прямо визначено в публікації: перша льотна модель модуля ARCap.

Підсумок цього етапу можна сформулювати конкретно. Kurs Orbital пройшла шлях від українського проєкту, що виріс із радянської системи зближення, до італійської компанії з інвесторами з Європи та США, і тепер її найближче завдання полягає в тому, щоб довести ARCap до першої льотної моделі, на яку й спрямовані 3,7 мільйона євро.

1Перегляди

Генрік Фалькенберг

Фото: Иллюстрация Maralles, создана с помощью ИИ