Основа проєкту відома давно. Це радянська система зближення «Курс», створена в середині 1980-х. За нею пройшло понад триста стикувань «Союзів» і «Прогресів» з орбітальною станцією «Мир» і МКС. Система належить НВК «Курс», і саме її Kurs Orbital збирається перетворити на комерційний сервіс. Ідею орбітальних послуг на базі «Курсу» Усов озвучував і раніше, коли очолював ДКАУ, тож новий стартап продовжує вже розпочатий напрям.
Усову 37 років. Головним бенефіціаром компанії Forbes назвав 67-річного Вадима Васильєва, голову асоціації «Космос» і співвласника Київського радіозаводу, НВК «Курс» та «Елміз». Усі три організації є засновниками Kurs Orbital, а частки учасників не розкрито. У команді проєкту 25 інженерів.
Чому орбітальний сервіс
Ринок, за оцінкою Усова, перевищує три мільярди доларів на рік. Посилаючись на дослідницьку компанію NSR, Forbes пише, що до 2030 року продовжити роботу потрібно буде 75 геостаціонарним супутникам, а це близько 3,5 мільярда доларів на рік. Продовження приносить оператору від 35 до 40 мільйонів доларів, зведення супутника з орбіти коштує 10–15 мільйонів. За словами Усова, маржа такого сервісу становить 60–80 відсотків, тоді як у пускових послуг вона не вища за 15.
Вибір ніші він пояснив прямо: «Більшість космічних стартапів інвестують у виробництво ракет-носіїв». Конкуренти на цьому полі вже працюють. Northrop Grumman у лютому 2020 року виконала стикування із супутником Intelsat, а Astroscale розвиває власні сервіси з обслуговування орбітальних апаратів. Скептики вказують на інші перешкоди. Євген Рокитський з Dnipro Space Cluster відзначає відсутність глобального регулювання таких операцій, а один з R&D-керівників, якого Forbes не назвав на ім'я, вважає, що українська реєстрація компанії заважає їй конкурувати на світовому ринку.
План компанії виглядає щільним. До серпня 2021 року Kurs Orbital хоче залучити 6,5 мільйона доларів на демонстраційний модуль системи зближення. До кінця 2021 року плануються наземні випробування, у 2023 році передбачено демонстраційне стикування з апаратом на низькій орбіті, у 2025 році — перша комерційна місія. До 2029 року компанія має намір вивести угруповання з чотирьох «тягачів», на що потрібно близько 120 мільйонів доларів.
Передісторія Усова
Перш ніж зайнятися орбітою, Усов встиг заснувати кілька компаній. У 2011 році з партнерами він створив Gutenbergz, яка випускала інтерактивні книжки та електронні підручники. У 2013–2014 роках з'явився Kwambio, стартап 3D-друку керамікою. У 2014 році проєкт переміг на конкурсі IDCEE і потрапив до програми TechStars Boston. Пізніше історія Gutenbergz виявилася пов'язаною зі справою про постачання підручників. Як писав 368.media, дилер компанії отримав 12,9 мільйона гривень за тендерами Миколаївської ОДА. Розслідування веде ДБР, вироку у справі немає.
Державну службу Усов теж не оминув. Розпорядженням Кабміну від 24 січня 2020 року його було призначено головою ДКАУ на п'ять років з випробувальним терміном у півроку, а колективу агентства представлено 5 лютого. Пішов він 16 листопада 2020 року, звільнений за статтею 87 закону про держслужбу. Виконувачем обов'язків став Михайло Лев. У грудні 2020 року Усов подав позов до Окружного адмінсуду Києва проти Кабміну та ДКАУ. Провадження у справі відкрито, рішення поки немає.
Що було далі
У січні 2021 року віцепрем'єр Олег Уруський призначив головою ДКАУ Володимира Тафтая, фіналіста конкурсу 2019 року, і анонсував програму на мільярд доларів. Приблизно тоді ж Усов зареєстрував Kurs Orbital. Його наступний публічний проєкт з'явився вже влітку. 14 червня 2021 року «Громадське радіо» повідомило про розробку ударного дрона, бюджет якого, за його даними, становитиме не менше 65 мільйонів доларів.
1
