Назва компанії відсилає до радянської системи зближення «Курс», яку розробляли київські фахівці. У 1980-ті роки вона забезпечувала стикування «Союзів» і «Прогресів» зі станцією «Мир», а згодом із МКС. За даними InVenture, таких стикувань було понад триста. Після анексії Криму 2014 року постачання «Курсу» до Росії припинилися, і команда почала шукати нові продукти на основі цієї спадщини.
Сьогодні Kurs Orbital не збирається надавати послуги на орбіті сама. Вона хоче бути постачальником технології зближення та стикування. Її модуль ARCap вбудовується в будь-яку платформу, чи то супутник, буксир або інший апарат. Усов пояснив задум прямо: «Зараз готових технологій зближення та стикування немає». Головна особливість модуля в тому, що він розрахований на «некооперовані» цілі, тобто на апарати без заздалегідь встановленого обладнання. Йдеться про супутники, які вичерпали пальне, несправні або перетворилися на космічне сміття.
Чому ринку потрібне стикування без підготовки
Приклад, яким TechCrunch проілюстрував важливість такої технології, стосується супутника ViaSat-3 компанії Viasat. У нього не розкрилася антена, і страховий позов у цій справі становив 421 мільйон доларів. Для оператора зв'язку така втрата означає не лише простій дорогого апарата, а й неможливість полагодити його звичайними засобами. Саме тому попит на апарати, до яких можна підійти, зачепити й обслужити, на думку авторів публікації, зростатиме.
Усов бачить у цьому наступний етап розвитку космічної галузі. Він сказав TechCrunch: «Одним із наступних великих кроків у космосі буде мультимодальність, як ми знаємо її на Землі». Сенс у тому, що різні апарати й різні типи операцій мають працювати в одній системі, як працюють вантажівки, потяги та судна в логістиці.
Гроші, люди та передісторія
Раунд очолила OTB Ventures, і її партнер Войтек Вальнічек став одним із ключових осіб угоди. Galaxia являє собою фонд, створений CDP Venture Capital і Obloo Ventures, а керуючим партнером Obloo є Нікола Реді. Credo Ventures та Inovo взяли участь як венчурні інвестори, а In-Q-Tel відомий як фонд, що працює з американськими державними структурами у сфері безпеки й технологій.
Компанії два роки, і базується вона в Турині. За даними TechCrunch, у команді одинадцять осіб, а частина залучених коштів піде на розширення. За словами Усова, компанію він створював разом із Вадимом Васильєвим, з яким вони починали роботу над ідеєю.
Шлях до цього раунду був непростим. Усов очолював Державне космічне агентство України 2020 року, а в лютому 2022 року російське вторгнення змусило інвесторів відійти від проєкту. Офіс компанії залишився в Турині, а розробки тривають у Києві. Тим не менш, в Італії проєкт набував визнання: у листопаді 2022 року він посів перше місце на конкурсі Start Cup Piemonte з призом 10 000 євро, а на початку 2023 року пройшов Saudi Space Commission Pre-Accelerator, програму, яку вела Techstars.
У листопаді 2022 року Усов розповідав виданню AstroSpace, що ARCap готовий на 50–60 відсотків, а місія намічена на 2024 рік. У TechCrunch йшлося вже про четвертий квартал 2025 року, коли перший модуль має бути готовий до польоту. Терміни, таким чином, зсувалися не один раз. У січні 2026 року компанія повідомила про випробування радара на дистанції до кілометра, а 6 січня того ж року було видано патентний захист US12515824B2. Інформації про першу орбітальну місію ARCap на цей момент немає.
1
