Як повідомляє Рурський університет Бохума, Десницький народився в Москві й більшу частину життя провів там. Він працював в Інституті сходознавства Російської академії наук (ІС РАН) у відділі Стародавнього Сходу, а також консультантом Інституту перекладу Біблії, який займається перекладами Святого Письма мовами колишнього Радянського Союзу.
Академічний шлях
1997 року Десницький захистив в ІС РАН дисертацію про техніку перекладу Септуагінти в контексті елліністичної поетики, де аналізував пісні та благословення в П’ятикнижжі. Подальші дослідження були присвячені структурі біблійних текстів; 2010 року за ними послідувала габілітація з працею про природу й функцію біблійного паралелізму. 2015 року за значний науковий внесок його призначили професором Російської академії наук. Університет зазначає, що нещодавно Десницький опублікував власний переклад Нового Заповіту російською мовою.
Від’їзд із Росії та робота в Німеччині
Через критичне ставлення до війни в Україні Андрій Десницький залишив Росію восени 2022 року. Відтоді він із дружиною живе в різних країнах, зокрема в Литві, Чорногорії та Німеччині. У першій половині 2024 року він працював запрошеним дослідником у Мюнстерському університеті, після чого прийняв запрошення CERES.
Проєкт про метафори
У CERES Десницький займається передусім підготовкою заявки на фінансування DFG. У своєму дослідженні він вивчає, як соціальні метафори Нового Заповіту передаються в перекладах на тлі різних культурних і релігійних контекстів. Для аналізу він залучає російський, кримськотатарський та азербайджанський переклади Біблії, які докладно вивчив. Оскільки порівнянних досліджень у фаховій літературі досі майже немає, університет оцінює його проєкт як важливий внесок як у філологію, так і в релігієзнавство.
1
