Сергій Кравчук опинився в дитячому будинку після того, як у 2022 році його вивезли з Берислава. Туди перед цим російські військові евакуювали його родину. Восени 2022 року хлопчик опинився в Печорах, невеликому місті в Псковській області, неподалік від естонського кордону. Майже рік він жив там, і мати не могла його побачити. Цей випадок належить до тих, які Україна та низка міжнародних організацій розглядають як частину проблеми вивезення українських дітей на російську територію та передачі їх до російських установ. Москва цей підхід відкидає.
Вікторія Івлева дізналася про хлопчика 18 червня. Разом із київським нотаріусом Олексієм Пивоваровим вона розшукала його матір, Галину Кравчук. Журналістка та нотаріус допомогли матері зібрати документи, що підтверджують родинні зв’язки, але для подальших кроків потрібна була людина, яка могла б діяти на місці. Такою людиною став Григорій Михнов-Вайтенко, священник Апостольської православної церкви. Ця невелика громада стоїть поза основними структурами Російської православної церкви. Нещодавно він очолив Центр допомоги біженцям і вимушеним переселенцям Санкт-Петербурга.
Священник зателефонував керівництву дитячого будинку. Там відповіли, що готові передати сина матері, якщо вона привезе документи про родинні зв’язки. Ця відповідь визначила подальший маршрут. 25 липня Галина Кравчук і Вікторія Івлева виїхали з Києва. Шлях пролягав через Львів, Ужгород, Будапешт, Варшаву, Таллінн і Нарву. Кордон між Естонією та Росією став останнім етапом, і перетинати його матері довелося самій.
Кордон і розмови в черзі
На російському боці прикордонники розмовляли з Галиною Кравчук близько шести годин. Вони телефонували до дитячого будинку і самому Михнову-Вайтенку. Для матері, яка не бачила сина майже рік, ці години стали найтяжчим випробуванням. Перевірка документів і з’ясування обставин поїздки йшли повільно, але зрештою її пропустили.
З Печор до кордону матір і сина віз сам священник. У багажнику машини лежав велосипед. Його хлопчику встиг подарувати губернатор Псковської області в рамках акції «Ялинка бажань». Такі акції зазвичай приурочені до новорічних свят і передбачають подарунки для дітей із закладів опіки. Подарунок став для Сергія одним із останніх нагадувань про життя в дитячому будинку.
Івлева пізніше назвала Михнова-Вайтенка «одним із найдобріших і найбезстрашніших людей», відомих їй у Росії. Хлопчик сказав про те, чого хотів найбільше: «Додому захотілося. Давно просто дому не бачив». Ці слова добре пояснюють, чому весь ланцюжок дій, від дзвінків до дитячого будинку до прикордонної перевірки, тримався на одному бажанні дитини повернутися.
Що було далі
Сергій Кравчук повернувся до Давидового Броду 31 липня 2023 року. Майже через п’ять місяців, у грудні того ж року, Вікторія Івлева розповіла його історію на Радіо Свобода. Радіо Свобода — російська служба американської медіагрупи Radio Free Europe/Radio Liberty. Публікація стала однією з небагатьох докладних розповідей про те, як працює допомога родинам, розділеним кордоном і війною, коли офіційні канали не дають ради.
1
