Політика

Ми можемо вибити російські компанії з американських космічних проєктів

Автор · · 5 хв читання

25 травня 2020 року голова Державного космічного агентства України Володимир Усов дав одне з найдетальніших інтерв'ю за час роботи. Розмова з Сонею Кошкіною та Олександром Демченком стала звітом про стан галузі, яку Усов прийняв чотири місяці тому. З вісімнадцяти підприємств агентства, за його словами, конкурентоспроможні п'ять-сім, а саме відомство три роки «погашало заборгованості із зарплат, оренди, закуповувало туалетний папір».

Усов очолив ДКАУ за розпорядженням уряду від 24 січня 2020 року. Призначення оформили на п'ять років із випробувальним терміном у шість місяців. Перед цим із ним розмовляли президент Володимир Зеленський і тодішній прем'єр Олексій Гончарук. 5 лютого його представили колективу агентства. Інтерв'ю вийшло через три з половиною місяці після цього, і в ньому Усов говорив не стільки про перспективи, скільки про спадок, який дістався йому від минулих років.

Галузь після Південмашу

Найяскравішим прикладом занепаду Усов назвав дніпровський «Південмаш». За його словами, на підприємстві, де раніше працювали сто тисяч осіб, зараз трудяться п'ять тисяч. У масштабах усієї галузі, за даними інтерв'ю, на 16 тисяч працівників припадало по одній людині в управлінні аудиту та в юридичному департаменті агентства. Відомство жило переважно зі здачі площ в оренду та з виплат боргів, а не з програм.

Інвестиційний клімат Усов оцінив жорстко. За його словами, жоден інвестор, з яким він працював, не хотів вкладати гроші в Україну. У відповідь він пропонував ухвалити космічний кодекс, провести корпоратизацію підприємств і створити раду з космосу при президентові. Серед проєктів, які він перелічував, були акселератор Yangel Accelerator, до якого, за його словами, виявив інтерес Amazon, платформа інтелектуальної власності та міжнародна космічна академія.

Antares і чужі двигуни

Повний цикл виробництва ракетних двигунів, за словами Усова, є у п'яти країн. Сполучені Штати залежать від російських двигунів першого ступеня, які використовуються, зокрема, на ракетах Atlas і Antares. Україна, за його оцінкою, може виробляти такі двигуни сама, а імпортозаміщення обійдеться в 30–40 мільйонів доларів. Для Antares, дві перші ступені якої Україна постачає щороку, американцям уже запропонували альтернативу на 30 відсотків дешевшу за російську.

«Ми змогли б вибити російські компанії з проєкту Antares, як мінімум», сказав Усов.

Ставка на Antares, по суті, була головним аргументом інтерв'ю. Українська сторона пропонувала не конкуренцію з Росією загалом, а заміну конкретного постачальника в конкретному американському проєкті, де українські підприємства вже брали участь. Усов не називав термінів і сум контрактів, тому його слова варто розглядати як заявку, а не як домовленість.

Підсумки минулих років

Найжорсткіше Усов говорив про «Циклон-4». За його словами, проєкту вже п'ятнадцять років, а ракета на гептилі й амілі «нікуди не полетить». Остання додаткова угода, яку він підписав, стосувалася здачі льотної моделі наприкінці 2020 року. Підсумок він сформулював так: «витратили мільярд доларів: не маємо ні космодрому, ні ракети».

Ще одна суперечка стосувалася проєкту «Либідь». Лондонський арбітраж, за словами Усова, відмовив Україні в усіх претензіях. Супутник перебуває в Красноярську, ракета розібрана на «Південмаші», а двигуни для неї російські. Вирішувати, за його словами, доведеться Кабміну, і він запропонував три сценарії. Кредит, на який спиралися сторони, видали 2009 року, а погасила держава 2019-го, тож говорити про виділення грошей 2020 року не можна.

Замість другої «Мрії», яка, за оцінкою Усова, коштувала б близько мільярда доларів, він пропонував повітряний старт із літака Іл-76 із фюзеляжним пуском. Проєкт, за його словами, оберуть на конкурсі. Замість купівлі зарубіжних знімків Землі приблизно за 50 мільйонів доларів на рік він пропонував створити власне угруповання дистанційного зондування «Сокіл», яке, за його розрахунками, заробило б через п'ять років.

Розповідаючи про перший день роботи, Усов назвав конкретний час. О 10:00 на заводі «Арсенал» пройшов обшук, а о 12:00 його чекали в посольстві США. За його словами, там йому «дали зрозуміти, з ким дружити», і йшлося про вибір партнерів, зокрема Китаю. Сам Усов пов'язаний зі справою про шкільні підручники. Як писав Антикор, суд заарештував рахунки компанії Gutenbergz, яку він заснував 2011 року, у листопаді 2019-го. Вироку в цій справі немає.

16 листопада 2020 року Кабмін звільнив Усова з посади голови ДКАУ за статтею 87 закону про державну службу. Виконувати обов'язки голови агентства доручили Михайлу Леву.

1Перегляди

Кирило Єршов

Автор

Політичний оглядач

Фото: Иллюстрация Maralles, создана с помощью ИИ