Мась починає зі спостереження, яке в 2018 році поділяли багато хто в індустрії. Технологія блокчейну, на його думку, швидко розвивається саме завдяки спекуляціям навколо криптовалют, і рано чи пізно фіатні гроші перейдуть у криптовалюту. Але сама ця динаміка, як вважає автор, уже вийшла за межі розумного: ринок перегрітий, і порівняння з тюльпаноманією XVII століття напрошується само собою. Тоді в Нідерландах ціни на цибулини тюльпанів злетіли до небес і так само різко обвалилися, залишивши багатьох покупців без грошей.
Блокчейн там, де він не потрібен
Головна претензія Мася адресована стартапам. За його словами, вони ліплять «блокчейн» туди, де технологія не потрібна, бо це слово продає інвестиції краще за саму ідею. Показовим прикладом він назвав Nimses, де пароль працює через блокчейн. Мась вважає це рекламним ходом, а не технологічним рішенням, яке дало б користувачеві реальну перевагу.
Є й друга проблема, пов'язана з фінансуванням. Значна частина проєктів у галузі залучала гроші через ICO, тобто первинну пропозицію монет. Стартап продає власні токени інвесторам ще до того, як продукт починає приносити дохід, і по суті це ранній етап краудфандингу, тільки без звичних для інвесторів правил і захистів.
Чим ця бульбашка відрізняється від доткомів
Порівняння з доткомами, тобто з інтернет-компаніями буму кінця 1990-х, які рухнули на початку 2000-х, напрошується і тут. Мась вважає його неточним. Бульбашка лусне, але за іншою схемою, і головна відмінність, на його думку, у переплетенні інвестицій усередині самої галузі. Як написав автор, «Сьогодні ситуація складніша, оскільки одні стартапи на ринку блокчейну інвестували в ICO інших».
«Сьогодні ситуація складніша, оскільки одні стартапи на ринку блокчейну інвестували в ICO інших».
З цього випливає заплутаність картини. Якщо один проєкт опиниться у збитку, постраждати можуть не лише його інвестори, а й інші компанії, пов'язані з ним через взаємні вкладення, і зрозуміти, де проходить межа збитків, буде непросто.
Ціну технології Мась ілюструє цифрою, яку не підкріплює посиланням на джерело: за його оцінкою, одна транзакція біткойна потребує близько 200 кіловат-годин. Ця цифра працює як аргумент про вартість блокчейну в його нинішньому вигляді, і саме вона змушує замислитися про реальні межі масового використання технології.
iForum і люди за колонкою
Колонка була анонсом iForum-2018, який Мась називає найбільшою в Східній Європі конференцією інтернет-діячів. Сам він виступав співорганізатором форуму і вів потік «Інтернет-бізнес». Перший iForum відбувся 2009 року, і відтоді конференція стала регулярним майданчиком для українського та східноєвропейського інтернет-бізнесу. Криптотематику цього разу мав розкривати колишній віце-президент Московської валютної біржі Роман Сульжик.
Сам Мась на той момент працював у «Київстарі» вже три роки. 2015 року він став IT & Digital-радником президента компанії Петра Чернишова. 2016 року оператор анонсував телеком-акселератор «ВДНГ-TECh-Київстар», а в грудні того ж року чотири його стартапи вийшли у продакшн. Блокчейн, таким чином, звучав з уст людини, яка бачила і запуск проєктів, і їхню подальшу долю.
Що було далі
31 липня 2019 року Мась пішов з «Київстару». У серпні того ж року він запустив «Крафтові соцмережі», проєкт, який збирав інвесторів у синдикат із мінімальним внеском у 100 доларів. У березні 2020 року організатори оголосили про перенесення iForum-2020 на осінь через пандемію COVID-19. 6 жовтня 2021 року Олексій Мась помер.
1
