За прогнозами демографів, до 2050 року частка людей старше 60 років зросте з 10% до 22%. На цьому тлі, як писало видання, російські мільйонери взялися за пошук засобу проти старіння, розраховуючи на багатомільярдну індустрію антиейджингу.
Тимур Артем'єв, на момент публікації співвласник «Евросети» (угода з продажу компанії ще не була закрита), розповів, що втратив інтерес до телефонного бізнесу ще п'ять років тому. $200 млн, отримані від продажу своєї частки, він мав намір вкласти у створення «найдорожчої таблетки у світі» — ліків проти старості. За його словами, після програних у 2003 році виборів до Держдуми він вирішив, що хоче побачити країну майбутнього, а отже, йому потрібно прожити ще мінімум 80 років на додачу до своїх тридцяти чотирьох. На проект синтезу ліків проти старіння Артем'єв відводив 30 років.
Інститут і черви
За півтора року існування свого Інституту біології старіння Артем'єв профінансував наукові розробки більш ніж на $1 млн. В інституті, за даними видання, працювали 40 співробітників і партнерів, які тренувалися на червах-нематодах, а в планах був перехід на свиней і мишей. Артем'єв говорив, що вдалося продовжити життя нематод на 20%. Директор інституту Алекс Перегудов уточнював: модифікація геному нематод збільшує тривалість їхнього життя в 10 разів, але якість життя тварин падала, оскільки вони перебували на межі переходу в стадію сплячки.
Артем'єв заявляв, що не хотів би залишатися власником патенту на винахід і результати досліджень будуть безкоштовними та доступними для фармкомпаній: «Вчинити інакше було б аморально, з моєї точки зору». При цьому він розраховував заробити на тих, хто захоче лікуватися у «фірмового виробника».
Інші інвестори
Видання наводило й інші приклади. Президент фонду «Династия» Дмитро Зимін у 2004 році виділив $1 млн строком на чотири роки на антиейджингові дослідження професора Нью-Йоркського університету Євгена Нудлера і ще десятка вчених, плануючи збільшити суму вдвічі на період з 2009-го по 2012 рік. Радник Зиміна Олена Чернишкова повідомила, що питання старіння як такі Зиміна не цікавлять, а проект «Геронлаб» став вдалим прикладом «повернення мізків» до Росії.
Олег Дерипаска, за даними журналу, за п'ять років витратив $15 млн на проект академіка Володимира Скулачева з пошуку ефекту омолодження. Говорячи про Дерипаску, Артем'єв зазначав: «Я буду йому аплодувати, якщо щось вийде». Два інвестори-конкуренти спілкувалися кілька разів «по темі», але до об'єднання зусиль справа не дійшла.
Британський генетик Обрі де Грей, який співпрацював з командою Артем'єва, вважав, що на дослідження за його програмою SENS потрібно $1 млрд. До 2100 року він обіцяв домогтися зростання тривалості людського життя до 5 тис. років.
1
