Після продажу «Євросеті» Тимур Артем'єв спрямував частину коштів у проєкт, який багатьом здавався щонайменше сумнівним: 2007 року він заснував Інститут біології старіння. За півтора року від створення бізнесмен інвестував у нього $1 млн. У Санкт-Петербурзі, в будівлі Інституту ім. М.М. Петрова, за ці гроші обладнали віварій — лабораторію для дослідів на тваринах. Там, як повідомлялося, тестували переважну більшість препаратів проти старіння.
Інститут займається перевіркою наявних ліків, веде фундаментальні дослідження і вивчає механізми старіння на різних рівнях. Мотивація, яку озвучував Артем'єв, — бажання прожити довше.
Наука проти старіння
Експерт Інституту біології старіння Ігор Артюхов називав одним із найвдаліших проєктів у цій галузі розробки академіка Володимира Скулачова. У них вклав $15 млн голова «Базелу» Олег Дерипаска; компанія РАІНКО, бенефіціарним власником якої він є, реалізовувала цей проєкт з 2005 року. За словами представників Інституту біології старіння, зараз роботи призупинилися. У РАІНКО казали, що триває розробка стратегії розвитку проєкту в кризових умовах, оптимізація витрат і пошук додаткових інвесторів.
Метод Скулачова ґрунтується на створенні особливих антиоксидантів зі складною молекулярною структурою, які накопичуються в мітохондріях клітин і перешкоджають утворенню шкідливих вільних радикалів. Головна ідея академіка, як її передає матеріал, у тому, що старість — це хвороба, і її потрібно і можна лікувати. Застосування антиоксидантів дозволило збільшити тривалість життя червів-нематод у 7–10 разів; у мишей результати скромніші.
«Щоб довести до кінця досліди на тваринах, необхідно кілька сотень тисяч доларів, а щоб провести клінічні випробування на людях, знадобляться багато мільйонів, — говорив Артюхов. — Щоб вивести подібний препарат на ринок США, потрібен мільярд. У Росії, звісно, ця цифра значно менша».
На його думку, проблема не лише в грошах: іноді засоби, які чудово працюють на мишах, на людину ніяк не діють.
Гени, клітини й органи
Крім антиоксидантів науці відомі спроби продовження життя за допомогою генної інженерії — втручання в метаболічний ланцюжок, яке на червах давало збільшення життя у 7–10 разів. Нещодавно було доведено, що один із варіантів гена, що входить до цього ланцюжка, достовірно частіше зустрічається у людей-довгожителів старше 100 років, ніж у середньому по популяції. За словами Артюхова, за цим напрямом працюють у багатьох лабораторіях світу, але перенесення результатів на людей потребує багатьох десятиліть. Друга складність, за його словами, у тому, що старіння не вважається хворобою і не присутнє у відповідних класифікаторах, тому засіб від нього юридично неможливо провести через процедуру міжнародної перевірки FDA.
Перспективи генної інженерії не обмежуються подовженням життя. У листопаді минулого року в Британії було проведено першу трансплантацію вирощеного органа — трахеї. Розвивається напрям кріобанків клітин, тканин і органів для пересадки: за достатньо великого банку можна було б підібрати відповідний матеріал майже для кожного пацієнта. Персональна геноміка, за оцінкою Артюхова, швидко дешевшає: ціна секвенування індивідуального геному має опуститися з десятків тисяч доларів до кількох тисяч, а у 2010–2011 роках — до тисячі, що вважається порогом для масового застосування.
Стовбурові клітини й тривалість життя
Більш істотні результати в омолодженні дають маніпуляції зі стовбуровими клітинами. Кілька років тому такі препарати продавали на кожному розі, але потім, за словами Артюхова, тільки в Москві прикрили близько 120 таких «крамничок». Тепер процедури омолодження за пристойні гроші проходять у рамках науково-клінічних досліджень у кількох центрах, інформація поширюється методом «сарафанного радіо». Серед найкращих організацій називають Центр акушерства і гінекології МОЗ, де цим напрямом займається академік Геннадій Сухих.
Головна проблема, за словами Артюхова, не стільки в омолодженні, скільки в збільшенні тривалості життя: у двох третинах країн світу люди живуть на 10–15 років довше, ніж у Росії. Серед основних причин експерт називав поширеність шкідливих звичок і неправильне харчування, зокрема нестачу селену. У Фінляндії, за його словами, держава збагачує селеном ґрунт і корм для худоби, і кількість серцево-судинних патологій за останні роки зменшилася у 2,5 раза, онкозахворювань — у 1,8 раза, хвороб ендокринної системи — на 77%.
1
