Олег Ведмеденко народився 18 вересня 1961 року в Луцьку і майже все доросле життя провів у церковному середовищі свого міста. 1997 року, ще будучи кліриком Української православної церкви Київського патріархату, він заснував Біблійну школу духовного вдосконалення при Свято-Троїцькому соборі. Того ж року його рукоположили в диякона УПЦ КП. Ведмеденко також писав книжки, був членом Національної спілки журналістів України і вів парафію: настоятелем храму «Христового Воскресіння» в Луцьку він залишався до останніх днів.
Церковний конфлікт 2006 року
Головним поворотом у його кар'єрі став 2006 рік. Синод УПЦ КП визнав учення Ведмеденка антиправославним, серед спірних положень називали погляд на еволюцію розумних істот із неживої матерії. ZAXID описує це рішення як відлучення. За точнішою версією подій, у жовтні 2006 року йому заборонили служити в УПЦ КП, а 5 листопада 2006 року він був рукоположений у священники Української незалежної апостольської православної церкви патріархом Мойсеєм. 2012 року Ведмеденко став єпископом, з 2013 року очолював Волинську і Галицьку єпархію, а в 2015–2019 роках був першоієрархом УНАПЦ.
Його син Василь став священником і продовжив служіння на парафії, якою керував батько. Інший син, Павло, також служить у храмі.
Аварія і судимість водія
Виклик швидкої допомоги надійшов о 21:05 14 листопада. За версією ZAXID, Савич виїхав на тротуар на Mazda 6, яка належала його дружині, а після наїзду пішов у бік парковки торгового центру «Промінь». Затримали його перехожі й патрульні. Освідування показало 1,21 проміле, що, як пише ZAXID, «приблизно в шість разів вище норми».
За пів року до цього, влітку 2020 року, Савич напав із газовим балончиком на муніципальних охоронців Луцька і отримав три роки обмеження волі за частиною другою статті 350 Кримінального кодексу України. 19 жовтня 2021 року Волинський апеляційний суд залишив цей вирок у силі. Покарання за ним не виконувалося, і на момент аварії Савич перебував на свободі. Сам Савич родом із села Жидичин.
16 листопада Луцький міськрайонний суд, суддя Алла Палюшко, взяв його під варту на 60 діб без права застави. Того ж дня в храмі Ведмеденка відбулися відспівування і похорон, а сам храм розташований на території, де його парафіяни збиралися вже багато років.
Розслідування і вирок
17 грудня було опубліковано відео моменту аварії, а родина загиблого домагалася, щоб дії водія кваліфікували як залишення в небезпеці. 24 грудня слідство завершили і додали першу частину статті 135 Кримінального кодексу, яка у формулюванні ZAXID звучить так:
«порушення ПДР особами, що керують транспортними засобами у стані сп'яніння, що спричинило смерть»
Цією статтею передбачено покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі до двох років. Родину загиблого в суді представляв адвокат Роман Хомич, а прокурор Наталя Гаврусь просила призначити Савичу дев'ять років. 10 січня 2022 року запобіжний захід продовжили до 10 березня. 7 лютого Савич у суді заявив, що «не тікав», а 11 лютого в суді допитали свідків.
22 лютого 2022 року Луцький міськрайонний суд визнав Савича винним за обома статтями. Суддя Ігор Ясельський призначив йому вісім з половиною років ув'язнення і позбавив права керувати транспортом на дев'ять років.
7 вересня 2022 року Волинський апеляційний суд залишив вирок без змін.
1
