Політика

Портников розмовляє з директором Інституту національної стратегії

Автор · · 3 хв читання

30 вересня 2005 року в ефірі «Час гостей» Радіо Свобода політолог, директор Інституту національної стратегії Станіслав Бєлковський розмовляв із ведучим Віталієм Портниковим про російсько-українські відносини. Приводом став ранковий дзвінок до студії: слухачі запитували, чи правду написав «Коммерсант», який на першій шпальті повідомив про зміну курсу України з прозахідного на проросійський.

Бєлковський із публікацією не погодився. За його словами, курс України не змінився, а Віктор Ющенко та його прем'єр Юрій Єхануров зрозуміли, як «розводити» Росію Володимира Путіна: задовольняти великі комерційні інтереси Путіна та його соратників через газові схеми й демонструвати дружелюбність. «Тому нічого реального в політиці не змінюється», — сказав політолог.

Він перелічив, що, за його спостереженням, залишилося незмінним: позиції щодо статусу російської мови, щодо федералізації, щодо Чорноморського флоту, а також лінія на вступ до НАТО і в перспективі до Євросоюзу. Реальної зміни курсу, крім піар-складової, він не бачив.

Ціна газу як головний параметр

Портников зауважив, що російські інтереси в Україні зберігаються, а ціни на енергоносії зростають. Бєлковський відповів, що підсумок залежатиме від візиту Єханурова: «Газпром» має сформулювати позицію або на рівні 100–120 доларів за тисячу кубометрів — прихильний до України варіант, або 180–200 — неприхильний.

За його твердженням, якщо розуміти під інтересами Росії те, що заявлялося на виборах 2004 року, нічого не змінюється; якщо ж ці заяви були блефом, йдеться не про інтереси країни, а про інтереси «групи фізичних осіб» навколо Кремля. Він додав, що так звана російська власність в Україні оформлена на офшорні компанії.

Риторика замість стратегії

Бєлковський стверджував, що геополітичної стратегії у Кремля немає і не буде, оскільки нинішня еліта не мотивована політично. Риторика для Кремля — питання престижу, а не реальної політики; як приклад він навів меморандум Ющенка і Януковича, в якому, за його оцінкою, немає політичних зобов'язань.

Торкаючись можливої ставки на Юлію Тимошенко, він сказав, що Кремль обговорює підтримку її як основної або допоміжної ставки — інструменту тиску на Ющенка. За його словами, у Тимошенко і Путіна була телефонна розмова перед її поїздкою до Москви, в якій вона отримала гарантії безпеки. Яку лінію обере Кремль, на думку Бєлковського, стане ясно за підсумками візиту Єханурова і після оголошення «Газпромом» ціни на газ з 1 січня 2006 року.

Відповідаючи радіослухачеві з Петербурга, політолог заперечив, що у Кремля немає незмінної лінії щодо країн СНД. Як приклад він навів Литву, де, за його словами, до Кремля зверталися екс-президент Роландас Паксас і екс-прем'єр Казимира Прунскене, але Москва не стала підтримувати своїх протеже, оскільки у Путіна та його товаришів не було там бізнес-інтересів. Поворот Путіна в риториці щодо Латвії Бєлковський пояснив підготовкою продажу «Вентспілснафта», в якій збираються брати участь навколокремлівські компанії.

1Перегляди

Матьє Бланшар

Автор

Міжнародний кореспондент

Фото: Иллюстрация Maralles, создана с помощью ИИ