Політика

Бєлковський вважає, що у Кремля не залишилося шляху назад

Автор · · 4 хв читання

16 грудня 2015 року радіо «Свобода» опублікувало розмову політолога Станіслава Бєлковського та депутата Законодавчих зборів Санкт-Петербурга Бориса Вишневського про хвилю соціальних протестів у Росії. Розмову вів Михайло Соколов. Бєлковський стверджував, що у Кремля немає зворотного шляху, але сьогоднішні виступи він не вважає політичними.

У середині грудня 2015 року в Росії відбулися розрізнені акції: далекобійники протестували проти системи «Платон», у Москві — проти розширення платних парковок і скасування громадських слухань. 12 грудня, у День Конституції, ОМОН розігнав пікети на Пушкінській площі. На цьому тлі політолог Станіслав Бєлковський і депутат петербурзьких Заксборів Борис Вишневський обговорювали в ефірі радіо «Свобода», чого боїться Володимир Путін і чи здатні ці виступи призвести до зміни влади.

«Соціальні, а не політичні»

Бєлковський охарактеризував те, що відбувається, як «систему розрізнених соціальних протестів», наголосивши, що вимог зміни влади в них немає. На його думку, депутати КПРФ, які підтримали тих, хто бореться з платними парковками, покликані «нівелювати народний протест» — такою, за його оцінкою, є роль партії протягом 20 років. Він також зауважив, що «Справедлива Росія» та інші парламентські партії намагаються приєднатися до акцій, оскільки думські вибори близько, а підтримка кремлівських ініціатив останніх двох років серйозно їх дискредитувала. Потенціалу для реальної політичної консолідації Бєлковський поки не бачить.

Вишневський, навпаки, заявив, що розрізнені осередки соціально-економічного протесту «неминуче прийдуть до протесту політичного». Він послався на свою статтю про «битву холодильника і телевізора» і висловив віру в те, що зміни у свідомості громадян почнуться під тиском економічних труднощів. Бєлковський заперечив: холодильник має значення, але не вирішальне; крах поваги до влади — безумовна передумова зміни режиму, однак поки повага загалом зберігається, і весь соціальний протест апелює до тієї ж влади.

Про реакцію Кремля та зовнішній фактор

Відповідаючи на запитання про реакцію влади на протести, Бєлковський навів приклад подій 2011–2012 років: після акцій на Болотній і проспекті Сахарова Кремль пішов на поступки, зокрема повернув вибори губернаторів і одномандатні округи. За його словами, повернувшись до влади, Путін поставив завдання не допустити нового «шантажу з боку вулиці». Сьогоднішніх протестів, стверджував політолог, Путін не боїться, вважаючи, що впорався з ними на піку, а ліберальні лідери протесту можуть бути куплені.

Вишневський пов'язав погіршення економічної ситуації із зовнішньою політикою. Він розповів, що в петербурзькому парламенті обговорювали зупинку виробництва на заводах «Тойота», «Нісан» і «Бош» через непостачання комплектуючих з Туреччини, і назвав це результатом дій влади. За його словами, виборцям, які скаржаться на важке життя, він нагадує про курс рубля і ціни дворічної давнини: «Два роки тому не було Криму, його анексії, не було війни на сході України – ось вам прямий результат». Він також послався на прогноз «Альфа-Банку» про долар по 80 рублів на початку року.

Бєлковський, своєю чергою, говорив про те, що після подій у Києві в лютому 2014 року Путін, на його думку, втратив ілюзії щодо партнерства із Заходом і вважає, що лише грубою силою можна примусити Захід до переговорів про новий поділ світу.

1Перегляди

Генрік Фалькенберг

Фото: Иллюстрация Maralles, создана с помощью ИИ