Двадцять євро та аукціон
Колонка тримається на одному прикладі. Знайома Мася купила на eBay лот, найбільший міжнародний аукціон із приватними продавцями, і розпродала його частинами через ЖЖ, тобто LiveJournal, блогову платформу, яка у 2012 році залишалася однією з головних російськомовних майданчиків. Починала вона з двадцяти євро та блогу. З часом разова угода перетворилася на постійний бізнес на аксесуарах, який обходиться без офісу, складу, маркетингового бюджету і навіть сайту. Витрати на рекламу в такому сценарії майже не потрібні, бо рекламу роблять самі покупці.
Найвиразніший доказ Мась знайшов у власній практиці. Історію героїні він розповідав на тренінгу зі стартапів, і третина слухачів упізнала її в обличчя, бо вже купувала в неї. Для колонки це важливіше за будь-яку статистику: аудиторія вже працювала на бізнес, просто ніхто не призначав її на цю роль.
Споживач як частина бізнесу
Із цього епізоду Мась виводить головну тезу колонки:
«Споживачів почали слухати, споживач став частиною бізнесу»
Теза розкривається в трьох практичних ідеях. Перша: «Змусь користувачів рекламувати свої товари». Це вірусний маркетинг, за якого покупець сам стає каналом продажів. Друга: блог працює як безкоштовна газета бізнесу, у якій клієнти читають новини компанії та обговорюють товари. Третя: офіс може бути розподіленим, тобто робота й комунікація не прив'язані до одного приміщення. Для невеликої справи, яка починається без грошей і без орендованих квадратних метрів, такий підхід виглядає природно.
Далі Мась пропонує героїні три шляхи зростання. Перший, сайт і бренд, означає перехід від продажів через чужі майданчики до власної вітрини та впізнаваного імені. Другий, залишитися маленькою і гнучкою, означає зберегти нинішню модель, у якій немає ні офісу, ні складу, і не витрачати сили на утримання інфраструктури. Третій, вихід в офлайн, означає відкриття салону, тобто фізичної точки, де товар можна побачити й купити. Кожен сценарій передбачає свою ціну, і колонка не обирає за героїню жодного з них.
Сам Мась давно працює з інтернет-проєктами. Він народився 1974 року і 1991-го вступив на радіофізичний факультет КДУ без іспитів, за результатами олімпіад з фізики. 1999 року разом із Русланом Дмитраковичем він запустив Українську банерну мережу: проєкт написали на Perl, працювали над ним три тижні, а витрати становили близько $100. 7 березня 2000 року Мась став директором «Українського порталу» (UAPortal). Досвід роботи з аудиторією з перших років українського інтернету пояснює, чому тема споживача посідає в колонці центральне місце.
Поштовий сервіс і форум
2008 року Мась виступив архітектором Mail.ua. Сервіс вийшов у закритий тест 22 серпня 2008 року, його підтримала група «Інтернет Інвест», а інвестиції перевищили $1 млн. 2009 року, 1 квітня, відбувся перший Український форум інтернет-діячів, майбутній iForum, приурочений до десятиліття Української банерної мережі. Форум зібрав 1280 учасників, а Мась брав участь у його організації.
У липні та серпні 2012 року Mail.ua перейшов до Mail.ru Group. Угоду підтвердила віце-президент групи Анна Артамонова. За неофіційними даними, сума становила близько $500 тис., а сервіс мав близько 300 тис. користувачів.
1
