Infostore до осені 2008 року був одним із найпомітніших майданчиків українського інтернету. Сайт починав як ресурс народних новин, а згодом перетворився на файлообмінник, який працював як соціальна мережа: матеріали завантажували самі користувачі, а сервіс надавав їм місце та інструменти для обміну. Така модель давала популярність, але й постійні претензії. Сайт не раз звинувачували в порушенні авторських прав, оскільки контроль над тим, що саме викладали користувачі, був обмеженим. Співзасновник сервісу Олексій Мась на той час уже мав ім'я в галузі: він стояв біля витоків Української банерної мережі, очолював «Український портал» і був архітектором Mail.ua.
Оперативна версія, на підставі якої діяли співробітники, полягала в тому, що на сервері зберігаються матеріали порнографічного характеру. Обшук вів відділ боротьби з торгівлею людьми. У четвер, 4 грудня, співробітники райвідділу приїхали до дата-центру «Воля-Кабель», де розміщувалися сервери сайту, і вилучили їх. Того ж дня відбувся обшук в офісі Infostore.
У співробітників вилучили системні блоки. Тих, хто залишився в офісі, понад п'ять годин тримали без телефонів. За словами Мася, міліція провела в офісі дванадцять годин, з 14:00 до другої години ночі. Сервери, за його словами, опинилися в прокуратурі. Сам Мась у своєму блозі описував те, що відбувалося, як вторгнення в роботу компанії, а не як перевірку, яку можна було провести за звичайним графіком.
Один з епізодів обшуку викликав окремі різночитання. Фраза «в офіс в обідню пору увірвалися люди… за 20 секунд усе перевернулося» в публікації «Української правди» приписана Масю, однак в іншому виданні її авторкою названа співробітниця Infostore Юлія Шелкова. Авторство цієї фрази залишається невстановленим, тому її можна цитувати лише з таким застереженням.
Файли, претензії та посилання
Незадовго до вилучення Infostore змінив правила роботи. Сайт перестав зберігати файли на власних серверах і дозволив користувачам публікувати лише посилання на матеріали в інших файлообмінниках. Для галузі це був типовий спосіб знизити юридичні ризики: майданчик вказує на файл, який фізично лежить у сторонньому сховищі, і формально не тримає його в себе. Однак звинувачення в порушенні авторських прав і в поширенні небажаного контенту при цьому не знімалися, а сам перехід на посилання не зупинив перевірку.
Мась у блозі пов'язував роботу сервісу з боротьбою проти незаконного контенту. Його позиція виражена в словах, які він навів як готовність компанії до дій:
«Ми якраз готові були дати сервіс з видалення порнографії, зокрема дитячої, навіть без нашої участі», написав Мась у блозі.
Інвестором Infostore був Олександр Ольшанський, який входив до правління Інтернет-асоціації України (ІнАУ). Ця організація стала одним із головних майданчиків, де обговорювали справу. Її співробітники та партнери виступали з коментарями, а сама асоціація в ці дні опинилася в центрі уваги професійної спільноти.
Що було далі
Справу коментували одразу кілька сторін. Член правління ІнАУ Іван Петухов, Михайло Гончарук з «Домініону» та радниця міністра МВС Катерина Левченко висловлювалися про ситуацію та її правові наслідки. Сторону обвинувачення представляв начальник департаменту МВС з боротьби з торгівлею людьми Михайло Андрієнко. Публічна дискусія навколо обшуку йшла паралельно з роботою сервісу, якому потрібно було продовжувати пояснювати користувачам і партнерам свою позицію.
10 грудня ІнАУ провела прес-конференцію, присвячену вилученню серверів. Через два тижні, 23 грудня, Мась дав інтерв'ю, озаглавлене «Інфостор — некомерційний». Так сервіс отримав публічне пояснення свого статусу в той момент, коли його обладнання залишалося в прокуратурі.
1
