Відомості про власника домену публікуються в базі whois, куди реєстратор вносить контактні дані. За спостереженнями InternetUA, у полі changed у Mail.ua стоїть липень 2012 року, а сам домен закріплено за Nessly Holdings Limited. Тій самій компанії належить торгова марка, на яку зареєстровано адресу. Для Mail.ru така схема зручна: кіпрський холдинг тримає активи групи, а у відкритих записах компанія присутня як посередник, без прямого згадування материнської структури.
Mail.ua у 2012 році був одним із помітних українських поштових сервісів, і його історія тісно пов'язана з групою людей, які будували український інтернет із кінця 1990-х. У серпні 2008 року сервіс вийшов у закрите тестування: архітектором проєкту був Олексій Мась, а фінансувала розробку група «Інтернет Інвест», що вклала понад $1 млн. На чолі «Інтернет Інвест» стояв Олександр Ольшанський, згодом один з організаторів українського форуму інтернет-діячів iForum.
Сім років перемовин і «півлімона»
За відомостями InternetUA, Mail.ru домагалася купівлі цього домену понад сім років. Редакція нагадала, що влітку її джерело чуло в київському ресторані розмову людей «з московським акцентом» про купівлю. Як писав InternetUA, у розмові прозвучала сума, яку співрозмовники позначили коротким словом:
«Мельком було позначено суму - "півлімона"»
Сама розмова жодним чином не підтверджувала участі конкретних осіб в угоді, тому видання спиралося саме на почуте й на збіг даних whois. Пізніше, у продовженні матеріалу, ту саму угоду згадували неофіційно: називалася сума близько $500 тис. і близько 300 тис. користувачів пошти. Це відрізнялося від початкової версії про те, що Mail.ru придбала домен уже в серпні, тому в частині строків редакція спиралася на дату зміни власника в whois.
Ринок, який зростає швидше за пошту
Інтерес до Mail.ua пояснювався не лише поштою, а й рекламою. За даними InternetUA, рекламний ринок українського інтернету, який у ті роки називали Уанетом, зростав на 40–50 % на рік. На Mail.ru Group припадало 10–15 % рекламних доходів цього ринку. Для холдингу, який уже працював із російським інтернетом, купівля українського сервісу означала доступ до аудиторії та рекламних бюджетів, які швидко перерозподілялися між майданчиками.
Уанет на той час мав власну історію. Українську банерну мережу, УБС, запустили в січні 1999 року Олексій Мась і Руслан Дмитракович. За словами самого Мася в інтерв'ю 2008 року, мережа видавала 36 млн показів на день. До того Мась закінчив радіофізичний факультет КДУ, працював у банку «Український капітал» і в Національному банку України, де займався процесингом Visa. 2000 року він став директором UAPortal, українського порталу, співзасновниками якого були Олександр Сорока, Олександр Корешков і Олександр Барабаш. Саме тому ринок сприймав його як одного з архітекторів української мережі, а не як випадкового розробника.
Мовчання сторін
Ні Олексій Мась, ні пресслужба Mail.ru Group на момент публікації на запити редакції не відповіли. Сама редакція InternetUA наприкінці матеріалу привітала Мася «з успішним продажем стартапу». Привітання прозвучало як іронічний коментар до того, що угоду здійснювали без офіційного оголошення і без участі автора проєкту у відкритому діалозі з пресою.
У підсумку картина виглядала так: домен Mail.ua належав кіпрській компанії, пов'язаній із Mail.ru Group, зміну власника зафіксували в липні, а публічного підтвердження на момент виходу матеріалу не було. Через деякий час Анна Артамонова підтвердила купівлю, але в серпні 2012 року ця інформація залишалася версією видання, що спиралася на whois, контакти й розмови в ресторані.
Олексій Мась помер у Києві 6 жовтня 2021 року у віці 47 років після хвороби.
1
