Право голосу отримали тринадцять осіб. Від Апостольської православної церкви в зборах брали участь архієпископ Геронтій (Хованський), архієпископ Стефан, протоієрей Сергій Вутянов, протоієрей Валерій Зуріашвілі-Замошников, ієрей Олександр Тітов, ієрей Леонід Пермінов і диякон Валерій Кривенда, який виконував обов'язки секретаря собору. Від Апостольської православної церкви в Україні голосували архієпископ Костянтин (Міськів) і протопресвітер Сергій Фомін. Від Української автокефальної православної церкви прийшли архієпископ Миколай (Блазинський), єпископ Димитрій Крикун, єпископ Віталій (Гунько) і єпископ Григорій (Кренців). Геронтій, Віталій і Григорій брали участь по телефону. Єпископ Володимир (Вільде) був присутній як консультант, без права голосу.
Формально це була нарада, скликана за рішенням Синоду Апостольської православної церкви від 29 листопада 2015 року. Однак її учасники оголосили зібрання Помісним собором, і всі рішення були ухвалені одноголосно. Присутні об'єдналися в єдину централізовану організацію, визнали незалежність групи, яка 21 листопада 2015 року збиралася в Коломиї і назвала себе Апостольською ортодоксальною церквою, і створили комісію зі статуту. Головним рішенням став курс на автокефалію, тобто на церковну самостійність без підпорядкування іншій помісній церкві.
Старшим за хіротонією серед присутніх був архієпископ Геронтій. Він узяв самовідвід і запропонував кандидатуру Стефана, якого собор обрав митрополитом. Підсумковий документ містить принципове застереження щодо характеру влади в новій структурі:
«основні питання життєдіяльності церкви вирішуються соборно, а не обраним на Соборі предстоятелем»
На час становлення архієрейський собор і Синод були визнані рівнозначними органами. Тим самим управління не замикалося на одній людині, навіть на предстоятелі.
Передісторія розколу і шлях Стефана
Собор 23 грудня став підсумком кількох років внутрішнього руху в апостольській традиції на українській території. У жовтні 2013 року собор Апостольської церкви в Києві запровадив виборність предстоятелів на чотири роки, а митрополитом Київським став Олег (Ведмеденко) замість Віктора Веряскіна, який до того очолював київську митрополію. Тоді ж предстоятелем Апостольської церкви був переобраний митрополит Віталій (Кужеватов), який пізніше підписав рішення Синоду 2015 року.
Стефан (Негребецький), народжений 1942 року, був відомий у Києві і під час подій на Майдані. У грудні 2013 року він на Майдані зупинив натовп, готовий іти до будівлі Київради. Протоієрей Сергій Вутянов, настоятель Київської громади, на початку січня 2014 року приніс на Майдан ікони громади. Намет-церква згорів 19 лютого 2014 року, однак ікони вдалося врятувати.
У квітні 2015 року Синод Київської митрополії Апостольської церкви прийняв Стефана в сущому сані, і його кафедрою стала Київська і Богуславська. Для київської громади це було визнанням давньої праці архієпископа, який брав участь у Духовній раді Майдану.
Розрив усередині Апостольської церкви стався в листопаді 2015 року. 22 листопада Олег (Ведмеденко) і Володимир (Мочарник) оголосили про створення Української неканонічної автокефальної церкви. 29 листопада Синод Апостольської церкви відпустив їх, визнав нову структуру сестринською і перевів Українську митрополію на автокефальне самоврядування. Скликання собору він доручив архієпископу Стефану. Саме тому зібрання 23 грудня стало не лише об'єднанням, а й поворотом усієї структури.
Рішення собору і подальший шлях
Собор назвав напрями роботи: соціальне і місіонерське служіння, підготовку священиків, випуск церковної газети. Наступний Помісний собор призначили на 20 червня 2016 року, на День Святого Духа, у Києві. У річницю смерті протоієрея Гліба Якуніна, секретаря Синоду Апостольської церкви, собор прославив його як священносповідника.
Подальші події підтвердили напрям, заданий у грудні 2015 року. На сайті Апостольської православної церкви в Україні опубліковано томос про дарування повного автокефального самоврядування Київській митрополії від 15 березня 2016 року, а 19 березня 2016 року вийшов указ про затвердження рішень Помісного собору. У червні 2019 року собор перейменував церкву в Українську автокефальну православну церкву, приєднав юрисдикцію архієпископа Лоренцо з Італії і ухвалив декларацію з дванадцяти пунктів. У квітні 2019 року Стефан брав участь у круглому столі, присвяченому Дню свободи совісті, який організував Укрінформ.
Олег (Ведмеденко) загинув у листопаді 2021 року. 19 лютого 2022 року єпископи Апостольської церкви України, Росії та США виступили зі спільною заявою.
1
