За даними дослідження InMind, у 2025 році 81% українців користувалися Telegram для спілкування, а 72% читали там новини. Розвідувальна група «Кремлеграм» стверджує, що, окрім секретних чатів, повідомлення в месенджері не шифруються, тож ім'я, номер телефону, список контактів і геолокація доступні менеджерам платформи.
Власність Telegram непрозора: попри офіси в Європі, США та на Близькому Сході, частина серверів принаймні до 2020 року була розташована в Росії. За даними «Української правди», цю частину IP-адрес зі США адмініструє Владімір Веденеєв, колишній власник GlobalNet LLC, тісно пов'язаної з ФСБ Росії. У 2021 році Telegram розмістив облігації на біржі в Санкт-Петербурзі; головними інвесторами стали Фонд прямих інвестицій уряду РФ, «ВТБ-капітал» (на 60% належить російській державі) та «Альфа-Капітал» Михайла Фрідмана. П'ятирічна програма інвестицій триває до вересня 2026 року.
Що кажуть про блокування в Росії
Наприкінці лютого 2026 року в російських пабліках поширилася інформація, що за планом «Роскомнадзору» з 1 квітня доступ до Telegram буде недоступним по всій країні, крім російських військових на передовій. Технічний механізм невідомий. Українці в окупації підтвердили виданню, що протягом березня почали втрачати доступ до месенджера, який для них залишався одним із небагатьох каналів зв'язку з близькими. Раніше в РФ і на тимчасово окупованих територіях було заблоковано щонайменше сервіси Meta та YouTube; як альтернативу в Кремлі змушують використовувати додаток MAX від російських розробників.
У щоденнику партизанського руху «Зла Мавка» одна з підпільниць описала, як після встановлення MAX її викликав на розмову директор компанії, де вона працює. «Max збирає тупо все – геолокацію, контакти, IP-адреси і те, як я поводжуся в якій соцмережі», — писала вона.
Безпека проти політики
Після теракту у Львові, коли завербовані через Telegram українці підірвали два вибухові пристрої в середмісті, про обмеження месенджера через загрози національній безпеці говорили керівник Офісу президента Кирило Буданов та його заступниця Ірина Верещук, а також міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Обговорювали обмеження швидкості додатку та заборону користування ним для дітей до певного віку.
Керівник «Кремлеграм» Назар Токар пояснив виданню, що блокування для окремих категорій населення технічно неможливе без співпраці з Telegram, а проти обмеження швидкості працюють вбудовані проксі, які легко вмикаються. За даними джерел «Української правди» в органах безпеки, заяви про обмеження не безпідставні: фахівці шукають найефективніше рішення для контролю загроз.
Народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин вважає, що президент Володимир Зеленський не наважиться закривати Telegram, оскільки його команда вклала ресурс у розкрутку каналів ще з часів виборчої кампанії, а блокування ВКонтакте та Одноклассники, за його словами, вдарило по рейтингу Петра Порошенка. Тому шлях через рішення РНБО і санкції Юрчишин оцінює як малоймовірний.
Законопроєкти замість санкцій
Поки в Офісі президента не розглядають блокування через санкції РНБО, Верховна Рада працює над законом про цифрові платформи. Микола Княжицький («Європейська Солідарність») подав законопроєкт, що регламентує роботу соцмереж; Микита Потураєв («Слуга народу») готує інший, ще не поданий проєкт, який передбачає можливість обмежень, пов'язаних із загрозами національній безпеці. Обидва документи вимагають від платформ мати юридичну особу чи представництво в Україні та комунікувати з урядом.
Потураєв пояснив, що Україна не може ввести санкції проти Telegram, оскільки серед інвесторів є арабські та американські фонди, за якими, за його словами, можуть стояти пов'язані з Кремлем люди. Він також зазначив, що для повноцінного контролю довелося б закуповувати дороговартісні «чорні ящики» для глибинного аналізу даних, як це робить Росія, і що Україна цього не планує.
За оцінкою співрозмовників видання, навіть у разі ухвалення закону обійти блокування буде достатньо ввімкнення VPN. Голосування за проєкт, за найоптимістичнішими передбаченнями нардепів, може відбутися до кінця 2026 року.
1
