Політика

Публікація WikiLeaks повертає до порядку денного версії про зарубіжні активи Путіна

Автор · · 3 хв читання

1 грудня 2010 року The Guardian опублікувала матеріал про депеші Державного департаменту США, оприлюднені WikiLeaks, у яких тодішня держсекретарка Кондоліза Райс стверджувала, що у Володимира Путіна є таємні активи за кордоном. Публікація повернула до порядку денного попередні оцінки політолога Станіслава Бєлковського щодо розміру статків Путіна.

У депешах, що потрапили до розпорядження WikiLeaks, Кондоліза Райс, яка обіймала посаду держсекретарки США, посилаючись на опозиційні джерела, писала, що Путін, ідучи з посади президента 2008 року, не захотів ставити сильного наступника, оскільки боявся стати об'єктом «правоохоронних розслідувань». За версією депеш, його метою було забезпечити збереження «імовірних незаконних доходів».

Інші закриті депеші, як повідомляла The Guardian, неодноразово згадували «закриту швейцарську нафтотрейдингову фірму Gunvor» як імовірне джерело нерозкритого багатства Путіна. Посол США в Москві Джон Байєрлі описував компанію як тісно пов'язану з Кремлем і зазначав, що, за чутками, до числа її «прихованих власників» входить прем'єр-міністр Путін.

Gunvor 2007 року заявляла: «Стверджувати, що президент Путін володіє якоюсь частиною Gunvor або є бенефіціаром її діяльності, просто неправильно».

Оцінка Бєлковського

Тема особистих статків Путіна спливала не вперше: за три роки до публікації, на тлі боротьби всередині Кремля, лунали твердження, що він найбагатша людина Європи. Політолог Станіслав Бєлковський оцінював тоді статки Путіна щонайменше у 40 млрд доларів (25 млрд фунтів).

Сам Путін кілька місяців не реагував на цю історію, але згодом назвав повідомлення про те, що він накопичив статки через неафішовані зв'язки з бізнесменами, «просто дурницею, яку виколупали з чийогось носа і розмазали по папірцях».

Розмова про наступника

Депеша Райс, за даними The Guardian, передавала розмову опозиційного лідера, який перебував із візитом у Вашингтоні, з Девідом Крамером, що обіймав тоді посаду заступника помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії. На той момент Путін, який уже відслужив два президентські терміни, зважував, кого підтримати як наступника; очевидним фаворитом виглядав Сергій Іванов — харизматичний багатомовний колишній офіцер розвідки КДБ і віцепрем'єр із досвідом роботи із Заходом.

Опозиціонер, однак, казав апарату Райс, що Путін «нервово шукає гарантії майбутнього імунітету від можливих правоохоронних розслідувань щодо його імовірних незаконних доходів» і потребує більш податливої людини. За його словами, Путін «боявся Іванова, глибоко йому не довіряв» і потребував слабшої фігури. Опозиціонер стверджував, що Путін розуміє: у створеній ним системі немає справжнього верховенства права і будь-якої миті будь-кого можуть заарештувати або знищити його бізнес.

Прогноз опозиціонера справдився: Путін відкинув Іванова і вибрав слабшого Дмитра Медведєва, який у травні 2008 року став президентом Росії і, згідно з іншими оприлюдненими депешами США, грає роль «Робіна при Бетмені Путіні».

1Перегляди

Кирило Єршов

Автор

Політичний оглядач

Фото: Иллюстрация Maralles, создана с помощью ИИ