Приводом для розмови став розкол РПР-ПАРНАС: партію майже три роки очолювали три співголови — Борис Нємцов, Володимир Рижков і Михайло Касьянов. В ефірі Соколов нагадав, що Рижков на федеральній політраді в суботу оголосив про вихід з партії, і навів його пояснення: з літа минулого року, за словами Рижкова, партія де-факто відмовилася від принципу консенсусу, а останнім епізодом стала пропозиція двох співголів зняти третього. «Партія померла», — сказав Рижков, назвавши те, що сталося, «рейдерським захопленням людей, які отримали більшість».
Версія Бєлковського
Бєлковський запропонував власне пояснення розколу: на його думку, Касьянов і Нємцов вирішили обрати лідером партії Олексія Навального, оскільки самі, як він висловився, «не витягнуть партію» і цілісної стратегії у них не виникло. Рижков, за оцінкою політолога, не хотів, щоб Навальний ставав одноосібним лідером. Сенс затії Бєлковський описав так: віддати партію Навальному і «потім сказати: бачите, які ми хороші, ми поступилися особистими амбіціями».
Відповідаючи на питання, чому російські ліберали менш ефективні, ніж українська опозиція, Бєлковський говорив про різне «виховання народів». Він нагадав, що захід України не входив до складу СРСР до 1939 року, і стверджував, що український народ загалом не сприймає президента як царя. За його словами, Янукович послідовно «тестував» терпіння суспільства — продовжив оренду Чорноморського флоту на 25 років, повернув стару конституцію з широкими повноваженнями президента, посадив Юлію Тимошенко, — і лише відмова підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом показала, що межу перейти не можна.
Олімпіада і російський протест
На питання, чи може російський народ через два роки вийти на Тверську і Новий Арбат, Бєлковський відповів: «Ймовірно». При цьому він сказав, що психологічний перелом, який мав настати, не настав. Олімпіаду в Сочі він назвав главою про Володимира Путіна в єдиному підручнику історії; за його словами, акцент на порятунку Росії від розпаду і припиненні чеченської війни сьогодні робити вже не актуально. Чеченську війну він назвав політичною поразкою Росії, а Чечню — «абсолютно незалежною державою» на чолі з Рамзаном Кадировим.
1
