Алкантара розташована на північному сході Бразилії, близько до екватора, і це вигідно для запусків на екваторіальні орбіти. Договір про запуски української ракети «Циклон-4» з цієї бази підписали 2003 року, а перший пуск планували на кінець 2014 року. Наземний комплекс будували в 2011–2012 роках. У березні 2013 року Бразилія припинила фінансування, і роботи зупинилися. Україна встигла відправити три партії обладнання, але самі ракети на базу не надходили.
2015 року Бразилія вручила ноту про денонсацію, тобто офіційне повідомлення про вихід з договору. Україна не заперечила протягом року, і 16 липня 2016 року угода втратила чинність. За довідкою, Росія пропонувала Бразилії замінити Україну, а в жовтні 2019 року Володимир Зеленський обговорював із Жаїром Болсонару можливий перезапуск проєкту.
Тиск чи власні помилки
Усов пов'язує провал проєкту з діями Москви. За його словами, «Росія, як завжди, скористалася всіма можливими проблемами, помилками, яких ми споконвіку припускаємося». Водночас він визнав вину обох сторін. Якби зобов'язання виконали вчасно, за його словами, «нічого подібного не сталося б». В іншому фрагменті тієї ж розмови він уточнював, що економічного тиску не було, був політичний, а Бразилія в односторонньому порядку забрала своє.
Росія, як завжди, скористалася всіма можливими проблемами, помилками, яких ми споконвіку припускаємося.
Зараз, за словами Усова, йдеться вже не про міждержавний проєкт, а про комерційний. У ньому можуть брати участь українське підприємство, міжнародний фонд та американські, японські й європейські корпорації. Конкретних назв компаній в інтерв'ю не прозвучало.
Гроші, що числяться витраченими
Окремо Усов назвав близько 250 мільйонів доларів за українськими договорами. За документами ці гроші витрачені, але насправді вони лежать законсервованою продукцією на заводах. Агентство надіслало запити на 20 підприємств і отримало підтвердження від двох.
Бразильська версія в публікаціях розходиться з українською. 2022 року Усов повторив тезу Space.com про те, що Бразилія витратила близько 500 мільйонів доларів і закрила проєкт 2015 року. Цифри двох версій не збігаються: 250 мільйонів назвала українська сторона, близько 500 мільйонів за версією Space.com витратила Бразилія.
Сам Усов у травні 2020 року вже очолював агентство. Розпорядженням Кабміну від 24 січня 2020 року його призначили головою ДКАУ на п'ять років з випробувальним терміном шість місяців. У колективі агентства його представили 5 лютого. До цього він заснував компанію Gutenbergz, яка випускала інтерактивні книжки та електронні підручники. 2019 року Державне бюро розслідувань відкрило провадження, пов'язане із закупівлями підручників через Миколаївську ОДА. За версією 368.media, компанія «Електронік Солюшенс», дилер Gutenbergz, отримала за тендером 12,9 мільйона гривень. Особисто Усова в цій справі ніхто не обвинувачував, вироку в ній немає. За версією ТСН, обшуки вдома та в офісі Усова відбулися в грудні 2019 року, в ніч перед фіналом конкурсу на посаду голови агентства.
Конкурс виграв Усов, а 16 листопада 2020 року Кабмін звільнив його за статтею 87 закону про державну службу. Виконувачем обов'язків став Михайло Лев. 15 грудня 2020 року Усов подав позов до Кабміну та ДКАУ до Окружного адміністративного суду Києва. Провадження за ним відкрили 21 грудня, підготовче засідання призначили на 18 січня 2021 року.
1
