Розслідування, підготовлене російським партнером OCCRP — виданням «Важливі истории», — описує будову мережевого рівня Telegram. Журналісти обмінювалися повідомленнями через месенджер і записували трафік аналізатором Wireshark: IP-адреси, до яких звертався застосунок, належали компанії Global Network Management (GNM), зареєстрованій в Антигуа і Барбуді. За оцінкою авторів, GNM здає Telegram понад 10 тисяч IP-адрес.
Сам месенджер в офіційному FAQ підкреслює розподіленість інфраструктури: дані хмарних чатів зберігаються в дата-центрах у різних юрисдикціях, а ключі розшифрування розділені й не знаходяться разом з даними. Розслідування ж зосереджене на іншому рівні — на тому, хто забезпечує проходження трафіку.
Свідчення з судової справи
Матеріали цивільного позову, поданого 2018 року у Флориді (спір GNM з підрядником), називають власником компанії Володимира Вєдєнєєва. У суді він описував, що його фірма «бере участь в установці клієнтського обладнання — у цьому випадку для Telegram Messenger — і подальшій технічній підтримці цього обладнання». Згідно з документами, Вєдєнєєв був єдиним, хто мав доступ до серверів Telegram у маямському дата-центрі, а його компанія володіла маршрутизатором у серверній кімнаті месенджера.
Там же зазначено, що Вєдєнєєв мав довіреність підписувати документи від імені Павла Дурова та Telegram. Один із контрактів підписаний ним двічі — як директором GNM і як фінансовим директором Telegram. Сам Вєдєнєєв називав таку схему «неформальною» і говорив, що зарплату в Telegram не отримував.
«Якщо компанія контролює маршрутизатори, що розподіляють трафік через сервери Telegram, це означає, що вона — або будь-хто, кому вона надасть такий доступ — може бачити ідентифікатори користувачів месенджера», — сказав фахівець з безпеки Міхал «рисек» Возняк.
Пов'язані компанії та їхні клієнти
Вєдєнєєв — засновник петербурзького магістрального оператора GlobalNet, який, за даними розслідування, керує 18 тисячами кілометрів магістральної інфраструктури у двох десятках країн. Минулого року він передав свою мажоритарну частку в компанії родичам. До 2020 року IP-адреси Telegram, якими тепер розпоряджається GNM, контролював GlobalNet.
Серед клієнтів GlobalNet автори називають Головний науково-дослідний обчислювальний центр (ГоловНІВЦ) Управління справами президента Росії та Курчатовський інститут. За даними порталу держзакупівель, GlobalNet також забезпечував зв'язок для Курчатовського інституту. Після 2022 року компанія оголосила, що першою серед російських операторів впровадила систему моніторингу трафіку Deep Packet Inspection «за правилами Роскомнагляду». Міноритарним співвласником GlobalNet (4%) вказано офіцера космічних військ Романа Венедіктова.
Ще одна пов'язана з Вєдєнєєвим компанія — «Електронтелеком» — за даними розслідування, призначала понад п'ять тисяч IP-адрес Telegram. Внутрішні бухгалтерські документи за 2024 рік, з якими ознайомилися журналісти, показують, що одним із її ключових державних клієнтів є ФСБ: компанія встановлює та обслуговує обладнання системи спостереження для управлінь ФСБ по Петербургу і Ленінградській області.
Автори окремо застерігають: немає свідчень того, що сама GNM працювала з російськими держорганами або передавала будь-які дані. Йдеться про потенційну вразливість метаданих — відомостей про те, який пристрій і з якої адреси підключається до серверів, — а не про доступ до вмісту листування.
Оцінки та реакції
Дуров, за даними OCCRP, не відповів на запит про коментар; Вєдєнєєв з журналістами говорив, але публікувати свої слова відмовився. Колишній менеджер Telegram Еліес Кампо та інші обізнані з устроєм компанії співрозмовники, за словами авторів, про Вєдєнєєва не чули.
Старший дослідник Citizen Lab Джон Скотт-Рейлтон заявив: «Якщо це правда, розслідування висвітлює небезпечний розрив між тим, що багато хто думає про безпеку та приватність Telegram, і реальністю». За його словами, люди, які не знають, як насправді стоять справи, але покладаються на захист метаданих, можуть несвідомо наражати на ризик себе та співрозмовників.
Анонімний український IT-фахівець розповів журналістам, що російські військові застосовували в його країні перехоплення типу «людина посередині» після захоплення мережевої інфраструктури: «Ви отримуєте фізичний доступ до каналу передачі даних і ставите туди своє обладнання». За його словами, в такій атаці інтерес становлять передусім метадані — IP-адреси, місцеположення, те, хто з ким обмінюється пакетами.
В оновленні від 12 червня 2025 року OCCRP уточнив рік подання позову в Маямі — 2018-й.
1
